Фраза «дим і дзеркала» стосується фокусів, які виконували ілюзіоністи XIX століття, щоб проєктувати зображення в повітрі. З того часу вона застосовується для опису хитрощів та обману.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року російський уряд і прокремлівські ЗМІ активно поширюють дезінформацію про енергетичні питання для того, щоб приховати спроби Москви шантажувати Захід постачанням енергії в обмін на політичні поступки: зняти санкції або змусити Київ прийняти вимоги Росії. У межах цієї кампанії можна виділити три типи дезінформаційних заяв.

Перший наратив: звинувачення санкцій ЄС

Перший наратив будується на твердженні, що в зростанні цін на енергоресурси цієї зими слід звинувачувати санкції Заходу проти Росії. Деякі інформаційні агентства, зокрема RT, звинувачують в енергетичних проблемах Європи конкретно «Брюссель», причому Росія не несе відповідальності за наслідки свого неспровокованого й незаконного нападу. Піднаративи переконують, що санкції неефективні: вони лише зміцнюють Росію та руйнують економіку ЄС.

Підконтрольні Кремлю інформагентства рідко відверто закликають до скасування санкцій, імовірно, через те, що кремлівські пропагандисти стверджують, що вони зміцнюють Росію та шкодять Європі більше, ніж Росії. Коли проросійські інформагентства порушують питання про зняття санкцій, вони часто подають це як «повернення ЄС до відповідальної політики» або «допомогу Європі, коли Росія байдужа».

Ставлення до санкцій у дзеркальних кремлівських наративах — складне питання. Під час приватних зустрічей російські чиновники вимагають від Заходу зняти санкції та найчастіше подають це як обов’язкову умову для тієї чи іншої угоди: ще в серпні вони просили скасувати технічні санкції ЄС на обладнання, після чого вони погодяться поставляти газ через «Північний потік — 1» (ще до саботажу). Насправді липневі перешкоджання Росії були попередженням про те, що Кремль збирається припинити постачання газу, використовуючи його як політичну зброю.

Другий наратив: відсутність альтернатив «надійній Росії»

Другий популярний наратив містить твердження, що ЄС практично не має альтернативних постачальників викопного палива для задоволення своїх енергетичних потреб, крім Росії. Піднаративи включають твердження про те, що інфляція цін на енергоресурси відбувається через перехід на відновлювані джерела енергії та що США умисно скористалися кризою в Європі, продаючи зріджений природний газ (ЗПГ).

Третій виверт: замерзнете!

Третій наратив переконує, що без російського газу європейські країни замерзнуть взимку, прогнозуючи масові протести, які мають спровокувати хаос на вулицях Європи й навіть можуть спричинити зміну влади європейських держав і занепад самого ЄС (як під час пандемії Covid-19 поодинокі протести використовувалися для передбачення падіння всієї системи ЄС). Після будь-яких протестів проросійські інформагентства з ентузіазмом висвітлювали заклики скасувати санкції ЄС, створюючи враження, що ці протести відображають панівні настрої західного суспільства. Класична пісня Кремля — «маси проти еліти».

Крім того, франкомовні інформагентства наголошували, що підвищення цін на енергоресурси підштовхнуть до нових або повторних протестів жовтих жилетів. RT та інші детально розповідали про можливі протести в Німеччині. Коментатори білоруського режиму стверджували, що в німців зруйнувався звичний ланцюжок поставок і людям доводиться опалювати своє житло дровами.

Спроби Путіна вбити клин

Улюблена маніпулятивна тактика — показувати окремих європейських політиків або протестувальників, які закликають скасувати санкції, і подавати це як переважну думку. Заявляючи, що Росія готова відновити експорт газу через «Північний потік — 2», і зображуючи Росію «надійним енергетичним партнером», Путін намагається і цим вбити клин між державами — членами ЄС та різними групами споживачів. Ця демагогія про «надійність» разюче контрастує з російськими бомбардуваннями енергетичної інфраструктури України.

З такими друзями…

Із найбільшим ентузіазмом Кремль намагається використовувати газ як зброю в сусідніх країнах. Приклад тому — Молдова. Проросійські інформагентства регулярно публікують статті, які стверджують, що без імпорту російських енергоресурсів Молдова полетить у «прірву», а якщо вона приєднається до платформи спільних закупівель газу ЄС, то якимось чином анулює свій суверенітет.

Зверніть увагу, яке спритне перекладення відповідальності: не ЄС, а саме Росія позбавляє Молдову суверенітету, змушуючи країну продовжувати приймати її газ. Кремль звинувачує ЄС у гріхах Росії, називаючи Молдову другом, захищаючи її від «великого поганого ЄС». З такими друзями й ворогів не треба.

Усередині країни — змова мовчання

Усередині Росії наративи про енергетичну кризу не надто відрізняються від наративів, спрямованих на інші країни. Як усередині, так і за межами діє негласне правило: що б не трапилося, звинувачувати Захід. Заперечувати будь-яку відповідальність Росії за її власні дії. Зображати з Росії жертву «тиску з боку Заходу».

Один із наративів будується на твердженні, що країни Заходу страждають набагато більше, ніж їхній російський партнер. Приклади на підтвердження цього є надто непропорційними й указують на кінець суспільного порядку, адже люди, зокрема малі підприємства та фермери, обурені розміром своїх рахунків за електроенергію.

Зберігайте спокій

Редакція EUvsDisinfo вже спростувала ці наративи. Як зазначалося, пакети санкцій ЄС спрямовані проти Росії через її незаконну агресію та окупацію українських територій. Отже, не можна відокремлювати відповідальність Росії за зростання цін від її дій. Зауважимо, що нещодавнє дослідження Єльського університету показало: «санкції катастрофічно руйнують російську економіку», а не зміцнюють її.

Незважаючи на скорочення постачання газу через «Північний потік — 1 і 2» у зв’язку із саботажем, Європа готова до цієї зими. Також нагадаємо, що російське вторгнення в Україну дестабілізувало ситуацію з іншими необхідними продуктами, глобальними продовольчими ринками й призвело до підвищення цін у зв’язку зі збільшенням витрат на виробництво, транспортування, розповсюдження та знищенням Росією українського врожаю, полів і морських портів для експорту.

Щодо звинувачень у тому, що ЄС не може замінити російський газ, зазначимо: країни ЄС зобов’язалися диверсифікувати постачання енергоресурсів і скоротити попит на газ цієї зими на 15 %. Підземні газосховища ЄС наразі заповнено більш ніж на 91 %, що суттєво перевищує заплановані 80 % до 1 листопада.

Що ж до твердження росіян про те, що санкції є непопулярними й людям потрібен російський газ, зазначимо: за даними опитування «Євробарометр», опублікованого 6 вересня, 86 % опитаних європейців хотіли б зменшити залежність від російських джерел енергії, 87 % хотіли б, щоб ЄС інвестував у відновлювані енергоресурси, а 78 % підтримують санкції ЄС проти російського уряду, компаній та окремих громадян. Враховуючи дії Росії протягом останніх місяців, зокрема жахливі звірства, посилення бомбардувань мирних жителів і відверті спроби знищити Україну, схоже, люди розуміють енергетичний шантаж Кремля. Ніщо не свідчить про принципові зміни цієї думки. Зберігайте спокій!