Перший тур місцевих виборів, що відбувся в Молдові 5 листопада, припав на неспокійні часи. Джерела дезінформації зосередили свою увагу на дискредитації проєвропейської влади та кандидатів, а також партнерів Молдови з розвитку. Прокремлівські джерела вдалися до звинувачень у русофобії — важливого інструменту пропаганди та дезінформації в Молдові. Напередодні виборів влада Молдови вжила низки радикальних заходів для боротьби з дезінформацією, зокрема заборонила трансляцію телеканалів і заблокувала сайти.

Кишинів уживає заходів у відповідь

Відтоді як більш ніж два роки тому в Молдові було сформовано проєвропейський уряд, вона стала головною мішенню російської дезінформації та гібридних атак. Серед головних тем — енергетична залежність країни або напруженість у відносинах з Придністровським регіоном. Весь цей час влада Молдови вживала низки заходів для боротьби з цією дезінформацією.

У 2022 році законодавча влада Кишинева схвалила закон, спрямований на протидію та запобігання поширенню дезінформації в медіапросторі. Закон забороняє ретрансляцію теле- та радіопрограм інформаційного, аналітичного, військового чи політичного змісту, зроблених у державах, які не ратифікували положення Європейської конвенції про транскордонне телебачення, серед яких і Росія. У грудні минулого року влада також вирішила призупинити дію ліцензій на мовлення шести телеканалів «за поширення неправдивої інформації та спроби маніпулювання громадською думкою». Докладніше див. тут.

Раніше цього року влада Молдови заблокувала доступ до п’яти вебсайтів офіційного російського інформаційного агентства Sputnik за публікацію «неправдивої інформації». У середині вересня керівника Sputnik Молдова Віталія Денисова було вислано з країни.

Влада Молдови зробила ще один важливий крок, заснувавши Центр стратегічних комунікацій і боротьби з дезінформацією. У серпні 2023 року президентка Мая Санду підписала указ про введення в дію та закон про Центр стратегічних комунікацій і боротьби з дезінформацією, який, як очікується, запрацює наступного року.

Кардинальні заходи

Навіть незважаючи на вжиті молдавським урядом заходи, прокремлівські кампанії з дезінформації в поєднанні з небувалими зусиллями з підкупу голосів (пов’язані з політичними партіями олігарха-втікача Ілана Шора) продовжували набирати обертів напередодні місцевих виборів. У відповідь влада Молдови вдалася до більш кардинальних заходів буквально за кілька днів до виборів. Наприкінці жовтня Служба інформації та безпеки (СІБ) Республіки Молдова оголосила про блокування 22 російськомовних сайтів за поширення інформації від влади країни, яка є «державою-агресором» у «військовому конфлікті». СІБ також заявила, що вже надіслала провайдерам розпорядження про «негайне блокування» вебсайтів.

До списку заблокованих сайтів увійшли кілька російських інформагентств, як-от ТАСС, «Интерфакс», «Известия», «Комсомольская правда» і Радіо Sputnik, а також деякі молдавські вебсайти. Молдова оголосила про аналогічне рішення, заблокувавши доступ до сайтів російських інформагентств і телеканалів, зокрема RT і Smotrim. Москва охарактеризувала цей акт як «найгрубіше порушення свободи слова та прав».

Наприкінці жовтня СІБ успішно запропонувала Комісії з надзвичайних ситуацій (КНС) призупинити дію ліцензій на мовлення шести телеканалів, контрольованих Шором і ще одним олігархом — Володимиром Плахотнюком. Це були телеканали «Орізонт ТВ», «ITV», «Прайм», «Публіка ТВ», «Канал 2» і «Канал 3». Директор СІБ Александру Мустеата сказав, що «редакційна політика цих станцій спрямована на запуск кампанії з дезінформації в інтересах фізичних або юридичних осіб, зарахованих до міжнародних санкційних списків ЄС, США, а також злочинної групи Шора».

Нарешті, що найважливіше, лише за кілька днів до першого туру виборів прем’єр-міністр Дорін Речан оголосив, що кандидатам від партії «Шанс» (пов’язаної з Шором) буде заборонено брати участь у виборах, незабаром після того як директор СІБ сказав, що злочинна група Шора підкупала виборців і отримувала гроші з Росії.

Дорін Речан заявив, що ухвалив рішення на підставі закону «Про національну безпеку» через гібридну війну, яку Росія розв’язала в Молдові. Прем’єр-міністр Молдови зазначив, що «виявлено діяльність щодо впливу на виборчі процеси з метою просувати інтереси Російської Федерації за участі організованої групи на чолі з Іланом Шором через політичну партію “Шанс”». Дорін Речан стверджує, що за останні місяці партія «Шанс» отримала від Російської Федерації понад 1 мільярд леїв. Рішення Комісії з надзвичайних ситуацій набрало чинності негайно, але його ще має розглянути суд.

Дезінформаційні ЗМІ періодично поширюють наратив про так звану «русофобію»

Джерела дезінформації не покладаються на творчий підхід. Натомість вони неодноразово використовують ті самі добре відомі наративи, адаптуючи їх відповідно до політичної ситуації в певній країні. Поширений наратив — «русофобія». Він є однією зі старих стратегій Москви, спрямованих на винайдення приводів для втручання в будь-який зручний момент у суверенні рішення держави Молдова.

Привід знайшовся в липні 2023 року, коли влада Молдови оголосила про скорочення чисельності російських дипломатів і технічного персоналу посольства Російської Федерації в Кишиневі. Поки дипломати не виїхали, російські чиновники та інші прокремлівські джерела посилалися на нібито русофобію. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що керівництво Молдови заохочує в країні русофобію.

Прокремлівські посадовці й коментатори використовували той самий ярлик «русофобії, нав’язаної Заходом», щоб очорнити спроби уряду Молдови захистити інформаційний простір країни, включно з блокуванням 22 російських вебсайтів, звинувачених у поширенні пропаганди та дезінформації.

Посольство Російської Федерації в Молдові опублікувало на своєму вебсайті та сторінці у Facebook звіт Міністерства закордонних справ РФ про «ситуацію з правами людини в окремих державах». В одному з висновків щодо Молдови стверджується, що «дискримінаційна політика влади Молдови щодо російськомовного населення та російських громадян» посилилась і що «російськомовне населення продовжує стикатися з дискримінацією на рівні державних установ».

Захід таємно керує Молдовою

Інший поширений наратив демонізує Захід, зокрема ЄС і США. Прокремлівські джерела критикують Європейський Союз і прагнення Молдови до євроінтеграції. Серед цих джерел є ЗМІ, політики й активісти, які мають проросійські зв’язки чи прихильність до Росії.

В одному нещодавньому повідомленні применшували зусилля Молдови щодо європейської інтеграції, водночас висловлюючи скептицизм щодо НАТО та Європейського Союзу. У статті, опублікованій Vedomosti.md із заблокованого СІБ видання «Молдавские Ведомости», ідеться про те, що Молдова «відкриває шлях військовим ешелонам в Україну». У матеріалі йдеться про наміри влади Румунії, Молдови й України модернізувати свої залізниці. Ці твердження є неправдивими, як показано в розвінчаннях від Stopfals.md. Модернізація залізничних переїздів була запланована ще до вторгнення російських військ в Україну у 2022 році. Модернізацією насамперед передбачається перехід залізничних колій з формату російської колії, яку сьогодні мають Молдова й Україна, на європейську, яку має Румунія.

Дискредитація проєвропейського вибору

Відповідно до наративу про те, що «проєвропейський уряд втягує Молдову у війну», речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що влада Кишинева стала «логістичним додатком» до київського режиму через допомогу, яку Молдова пропонує Україні в умовах російської агресії.

Повідомляється, що Захарова також розлютилася через нібито заяву президентки Молдови Маї Санду про те, що європейські цінності несумісні зі співпрацею з Росією. Захарова стверджувала, що для пострадянських країн «загравання з Брюсселем» зазвичай закінчується тим, що «європейські чиновники підтримують корумпований уряд і не сприяють розвитку країни».

Крім того, дезінформація була спрямована на громадянське суспільство, включно з проєктом Асоціації незалежної преси — платформою Stopfals.md. Проросійські телеграм-канали опублікували недоступну для перевірки інформацію про бюджети неурядових організацій та їхню місію просування Заходу в Молдові.

Вибори наближаються

Зусилля з поширення дезінформації під час виборчих кампаній давно викликають занепокоєння в Молдові. Поточна виборча кампанія не стала винятком. Проросійські ЗМІ розкритикували рішення заборонити кандидатам від партії Шора балотуватися на місцевих виборах, стверджуючи, що Молдова перетворюється на диктаторську державу. Водночас лідер соціалістів Ігор Додон заявив, що ЄС заплющує очі на незаконні дії влади.

Прокремлівські ЗМІ (KP.md, Sputnik.md і Actualitati.md) і політики стверджували, що спікер Ігор Гросу вважає, що майбутні мери, які не поділяють ідеології керівної партії, не повинні отримувати грошей. Портал Stopfals.md розвінчав це звинувачення як дезінформацію, зазначивши, що Гросу насправді сказав, що людям, які ностальгують за СРСР, було б дивно очікувати грантів від Румунії або подавати заявку на європейське фінансування.

Депутат Парламенту від Блоку комуністів і соціалістів поширив неправдиве передвиборче повідомлення. Він сказав, що в Молдові зареєстровано рекордну кількість безробітних і що це збільшення пов’язане з урядом PAS (партія «Дія та солідарність»). Рекорд безробіття був фактично встановлений у 2015 і 2016 роках.

Подібні зусилля спрямовані на те, щоб вплинути на громадську думку, розколоти суспільство та просувати інтереси Кремля. Такі наративи загострюють етнічні розбіжності всередині Молдови. Ускладнюючи ці проблеми, прокремлівські ЗМІ можуть підірвати національну єдність і створити більш сприятливе середовище для кандидатів або партій з проросійськими настроями.