Останнім часом державний пропагандистський апарат Білорусі робить більш активні зусилля щодо залучення польської аудиторії. «Відтепер усе, що відбувається в Білорусі, доступне польською мовою щогодини! Прем’єра на радіо “Білорусь”!» — повідомив телеканал «Білорусь 1» 1 листопада 2023 року. Як ідеться в повідомленні, поляки, які проживають у районах, що межують з Білоруссю, мають доступ до аналітики, ток-шоу та «об’єктивної констатації фактів» польською мовою по 12 годин на день на частотах радіо «Білорусь». Зачитує повідомлення генеральний продюсер радіо «Білорусь» Антон Васюкевич, який назвав попит на білоруський інформаційний контент серед польських слухачів «колосальним».

За кілька тижнів до виборів 15 жовтня 2023 року та після них на основних державних телеканалах Білорусі транслювалися десятки тематичних телерепортажів.

«Несуверенна Польща»

«Недарма Польщу часто називають “європейським штатом Америки”», — ідеться в одному репортажі на телеканалі «Білорусь 1». Цей підхід і дезінформаційний наратив про несуверенну Польщу домінували в репортажах про польські парламентські вибори на білоруському державному телебаченні. «Незалежно від того, хто переможе на виборах, керівна партія займатиме сталу антиросійську й антибілоруську позицію. Тут не слід мати жодних ілюзій. Політичний істеблішмент Польщі цілком підконтрольний зовнішнім центрам впливу», — зазначив запрошений спікер на політичному ток-шоу телеканалу СТВ незадовго до парламентських виборів у Польщі.

Репортажі на білоруському державному телебаченні продовжили цю тенденцію після виборів. На телеканалі СТВ запрошений спікер заявив, що всі політичні сили Польщі проігнорували думку народу та віддали пріоритет інтересам США, унаслідок чого втрата польського суверенітету стала єдиним наслідком жовтневих виборів. У репортажі іншого державного телеканалу також говорилося, що склад польської керівної коаліції визначатимуть США. Цю думку цілком підтримали публікації про вибори в головному прокремлівському інформагентстві в Білорусі — Sputnik Білорусь. В одній статті аналогічно зазначалося, що у визначенні структури нової керівної коаліції Польщі позиція США буде вирішальною.

Періодично на білоруському державному телебаченні згадувалися й інші уявні зовнішні сили, які керують Польщею-маріонеткою. «Польща сьогодні вже стала радше троянським конем Лондона, ніж США», — заявив на політичному ток-шоу державного телебачення один із запрошених спікерів. У цій змові Велика Британія намагається послабити позицію Брюсселя щодо Польщі.

Заяви про масові порушення на виборах у Польщі

В очевидній спробі віддзеркалити критику білоруських виборів у Польщі білоруські ЗМІ зосередили увагу на уявних масових фальсифікаціях польських виборів. В одному з репортажів на телеканалі «Білорусь 1» ішлося: «Залишається менше доби до старту масштабної фальсифікації в Польщі. Керівний режим спробує всіма силами втримати своїми посинілими руками владу та покаже виставу під назвою “парламентські вибори”».

Цікаво, що метафору про «посинілі руки» часто використовує білоруський правитель Олександр Лукашенко. З 2014 року журналісти нарахували щонайменше дев’ять випадків використання цієї метафори Лукашенком. Наприклад, напередодні президентських виборів 2020 року він дав свою знамениту обіцянку не триматися за президентське крісло «посинілими пальцями», якої, як відомо, не дотримав. Ця техніка віддзеркалення, що використовується білоруськими державними ЗМІ, спиралася на широко відому в білоруському суспільстві риторику щодо внутрішньополітичних реалій.

Телеканал ОНТ у своїх репортажах після виборів, серед інших порушень виборчого процесу, згадував нестачу бюлетенів і помилки в списках виборців. Це контрастує з попередніми результатами та висновками Міжнародної місії зі спостереження за виборами, які не відзначають порушень, пов’язаних із бюлетенями чи списками виборців, що могли би вплинути на результати виборів.

Наростання економічних проблем

Висвітлюючи польську виборчу кампанію, білоруське державне телебачення зазвичай зображало Польщу як країну, що зіткнулася з величезними соціально-економічними проблемами. «У Польщі гострі проблеми в економіці та соціальній сфері, тотальна корупція. Політика керівної партії “Право і справедливість” призвела до зростання рівня безробіття. Кожен третій громадянин не може знайти роботу. Ціни та зовнішній борг збільшуються», — ішлося в одному з передвиборчих репортажів на телеканалі ОНТ з демонстрацією похмурих фотографій і вирваних із контексту газетних заголовків.

Насправді всі наведені твердження є маніпуляцією, базуються на узагальненнях або є перебільшеними. Наприклад, рівень безробіття в Польщі залишається низьким. Згідно з останніми статистичними даними ЄС, у вересні 2023 року він становив 2,8 %. Польща також може похвалитися одним із найнижчих рівнів довготривалого безробіття в ЄС із показником менше ніж 1 %. Ці дані дуже відрізняються від твердження білоруського державного телебачення про те, що «кожен третій громадянин не може знайти роботу».

Аналіз висвітлення польської парламентської кампанії білоруськими телеканалами показує, що, крім поширення повторюваних дезінформаційних наративів про (не)суверенний статус Польщі та її величезні соціально-економічні проблеми, вони намагалися дискредитувати власне інститут виборів у Польщі.

Наприклад, ще один державний телеканал СТВ пояснив економічний прогрес Польщі допомогою ЄС і заявив, що польське населення мріє жити в умовах диктатури. «За демократії поляки вже пожили й хочуть назад до диктатури. [Вони хочуть] порядку й добробуту за чужі гроші». Багато телерепортажів пояснювали економічні проблеми в Польщі значно поширеною корупцією, а також розносили сумнівні заяви про причетність польських чиновників і керівної партії. Насправді в Індексі сприйняття корупції 2022 року, розрахованому Transparency International, Польща посіла 45-те місце зі 180 країн із 55 балами зі 100, де 0 означає високий рівень корупції, а 100 — протилежний результат.

Попри твердження в багатьох пропагандистських репортажах на білоруському телебаченні, безпрецедентно висока явка виборців у 74,4 % на парламентських виборах у Польщі стала переконливим доказом того, що польське суспільство серйозно займалося конкурентною виборчою кампанією та не сприймало її як контрольований США сценарій.