Несподіваний спікер із КДБ
18 листопада 2023 р. у приміщенні Білоруського молодіжного центру відбувся семінар під назвою «Безпечна Білорусь: форми й методи забезпечення громадської безпеки», на який зібралося близько 20 учасників. Цей Центр є популярною демократичною організацією серед білоруської діаспори у Варшаві. Учасники розраховували дізнатись у визнаних експертів про цифрову, фінансову й фізичну безпеку. У якийсь момент під час семінару на великому екрані через Zoom з’явився бородатий «представник ЄС» під (вигаданим) ім’ям Фабіо Циммер. Він звернувся до аудиторії російською мовою та передав слово «організатору й спонсору семінару», який сидів поруч із ним. На подив учасників і ведучих семінару на екрані з’явився… Костянтин Бичек, заступник начальника слідчого управління КДБ Білорусі. Він подякував 59-річному білоруському активісту Олегу Аксьонову за допомогу в організації заходу, наполегливо закликав учасників уважати «спроби нападу на білоруську державність» екстремістськими, закликав їх «здатись і покаятись» і закінчив словами: «До зустрічі в слідчому управлінні КДБ».
На скриншоті з репортажу телеканалу ОНТ показано, як співробітник КДБ звертається до учасників семінару
КДБ видає себе за Європейську рахункову палату
Цей інцидент став широко відомим завдяки кільком репортажам білоруського державного телеканалу ОНТ. Фальшивим «представником ЄС» виявився головний білоруський пропагандист Ігор Тур під товстим шаром гриму. У репортажі ОНТ під назвою «Безстрашна операція білоруського КДБ: як позаштатний аудитор Європейської рахункової палати виявився агентом» заявлялося, що білоруський активіст Олег Аксьонов, який проживає в Польщі, через незнання надавав КДБ інформацію про заходи, що проводилися білоруськими демократичними організаціями у Варшаві. Аксьонова переконали, що він співпрацює з Європейською рахунковою палатою (ЄРП) у питаннях проведення перевірок заходів, пов’язаних із Білоруссю, та їх фінансування. Організація «семінару з питань безпеки» у Варшаві насправді була ініціативою КДБ. Аксьонов думав, що надає платну послугу ЄРП.
В інтерв’ю незалежному телеканалу «Белсат» із приводу інциденту Аксьонов визнав, що «потрапив у пастку» і помилково вважав, що перебуває на випробувальному терміні на посаду зовнішнього аудитора, незважаючи на дивні обставини його комунікації з «аудиторами ЄС». Водночас Аксьонов спростовував інші твердження в репортажах ОНТ, зокрема про те, що він записував на диктофон зустрічі білоруської діаспори. За словами Аксьонова, він надіслав «аудиторські звіти» про п’ять публічних заходів, які проводилися білоруськими активістами в Польщі, та отримав за свої послуги 250 євро.
Місія: налякати й залякати, а потім принизити
Білоруські незалежні ЗМІ широко обговорювали цей інцидент. «„Ми бачимо все, що ви робите, ми за вашою спиною, навіть коли ви обговорюєте, як захиститися від нас“, — це було послання під час такої раптової появи [КДБ на семінарі]». Про це йшлося в авторській колонці білоруської служби Радіо «Свобода». «Ефектна поява Бичека через Zoom має на меті зруйнувати довіру між людьми й організаціями в еміграції та демократичному підпіллі всередині країни. („Агенти всюди!“) Довіра — найважливіший ресурс у суспільно-політичній діяльності, тому авторитарний режим Лукашенка постійно намагається підірвати її між своїми опонентами», — такий коментар пролунав в аналізі MediaIQ.
Білоруське телебачення та спецслужби справді з усіх сил намагаються посіяти недовіру серед білоруських дисидентів і простих громадян у діаспорі. У репортажі ОНТ промовисто стверджується, що за кордоном мешкають «десятки, якщо не сотні» таких людей, як Аксьонов. Телеведучий Ігор Тур пожартував з приводу проникнення КДБ, сказавши: «У Вільнюсі й Варшаві так багато агентів, що якщо [голова КДБ] Іван Тертель прийде на один із наступних семінарів з питань безпеки та накаже: „Співробітники й позаштатні працівники КДБ, підвестися!“ — то невідомо, чи залишиться хтось на місці». У цьому ж телерепортажі стверджувалося, що білоруські спецслужби мають доступ до закритих чатів членів Координаційної ради — неурядового органу, створеного лідеркою білоруських демократичних сил Світланою Тихановською для того, щоб сприяти демократичній передачі влади в Білорусі. Приниження опонента — це класичний прийом маніпуляції.
У грі також беруть участь фальшиві помічники російських олігархів
Це не перша витівка білоруського державного телебачення та спецслужб у спробі дискредитувати білоруську демократичну спільноту за кордоном. 7 вересня 2023 р. телеканал «Білорусь 1» опублікував репортаж «За гроші — так: як продається білоруська опозиція. Викриття русофобки Ковалькової», спрямований проти білоруської політикині Ольги Ковалькової. Вона була довіреною особою Світлани Тихановської під час президентської виборчої кампанії 2020 року й була примусово депортована з Білорусі у вересні 2020 року. У березні 2023 року під час політично мотивованого судового процесу Ковалькову було заочно засуджено білоруським судом на 12 років. Згідно з репортажем, упродовж багатьох місяців Ковалькова спілкувалася з фальшивою «помічницею російського олігарха», який нібито збирався фінансувати її політичну діяльність. Телеканал «Білорусь 1» транслював кілька фрагментів розмов між Ковальковою та пропагандисткою режиму Катериною Тихомировою, яка зіграла роль помічниці російського бізнесмена. Стверджувалося, що Ковалькова прагне замінити Світлану Тихановську й заявляє: якщо вона прийде до влади в Білорусі, то дозволить російському бізнесу брати участь у приватизації білоруського нафтопереробного заводу.
На відміну від останнього висвітлення ОНТ, репортаж телеканалу «Білорусь 1» не містив відкритого виступу співробітників КДБ. Однак Тихомирова вказала на тісну співпрацю між спецслужбами й державним телебаченням, заявивши наприкінці репортажу: «Повірте мені, [у мене були] багатогодинні розмови й одкровення з тими, хто називає себе опозицією, але насправді є корумпованими екстремістами. Білоруські спецслужби точно спостерігатимуть із цікавістю». В інтерв’ю незалежним ЗМІ з приводу інциденту Ковалькова сказала, що мала лише дві розмови з імовірною помічницею олігарха та що її висловлювання були дуже відредаговані, аби спотворити зміст її відповідей і представити її в поганому світлі.
Крім первинного репортажу російською мовою, на YouTube-каналі телевізійного інформагентства було розміщено версії репортажу із субтитрами англійською та литовською мовами, а також додаткова версія із закадровим голосом польською мовою. Хоча репортажі «Білорусь 1» і раніше періодично перекладалися англійською та польською мовами, вибір литовської мови був незвичним. Мета, схоже, полягає в тому, щоб дискредитувати представництво Світлани Тихановської у Вільнюсі в очах литовської громадськості за допомогою зневажливих заяв про Ковалькову, спрямованих проти більш широкого демократичного білоруського руху.
Чи набуло це широкого розповсюдження?
Станом на середину грудня 2023 року кожна з трьох мовних версій репортажу зібрала лише близько 1000 переглядів на YouTube, даючи змогу припустити, що іноземна аудиторія навряд чи вважала його вартим уваги. Це свідчить про те, що саме такими виявилися пропагандистські інформагентства режиму. Проте інформагентства білоруського режиму намагалися максимально розповсюдити цей репортаж. Це відео транслювалося на державному телеканалі ОНТ і було опубліковано на YouTube-каналі ОНТ. Згодом воно поширювалося щонайменше на шести Telegram-каналах (наприклад, тут і тут), які належать до білоруської та російської інфосфери маніпуляції, і принаймні на чотирьох білоруських вебсайтах (наприклад, тут і тут). Жоден із польськомовних каналів, пов’язаних із білоруською екосистемою маніпуляції, поки що не брав участі в його поширенні. Більш широке розповсюдження іншими мовами поки що не мало успіху.
Залишається відкритим питання, чи зможе підвищена обережність білоруських дисидентів, які живуть за кордоном, зупинити спроби творчих маніпуляцій у майбутньому. Проте подібні «семінари з питань безпеки», імовірно, ще певний час скептично сприйматимуться представниками білоруської діаспори.