Для кремлівських інформаційних маніпуляторів цей тиждень знову видався напруженим. Чи то літаки, що розбилися на задвірках Росії, чи деякі країни ЄС, які демонструють демократичну поведінку, наприклад незбагненну для Кремля свободу слова й право на зібрання, кремлівський дезінформаційний апарат намагався використати безліч аспектів у своїх підступних цілях. Розгляньмо, як вони намагалися змінити громадське сприйняття деяких подій цього тижня.

Це птах… це літак… це кремлівський потік брехні!

24 січня неподалік кордону з Україною в Білгородській області РФ розбився російський військово-транспортний літак Іл-76. Поки Росія ігнорує заклики до проведення об’єктивного міжнародного розслідування, достовірної інформації про те, що сталося з літаком і що він перевозив того дня, практично немає. Звичайно, для пропагандистських рупорів Кремля факти й докази ніколи не були обов’язковою умовою для викладення їхніх брехливих тверджень.

Практично відразу після повідомлення про падіння Іл-76 прокремлівські канали почали поширювати твердження про те, що на борту цього транспортного літака перебували українські військовополонені, які прямували на заздалегідь узгоджений обмін полоненими з Україною. Ці наразі бездоказові твердження швидко використали, щоб очорнити Україну та звинуватити її в тероризмі. Далі цю історію з падінням літака використовували для «доведення» особливо огидного наративу, породженого в гнилих катівнях кремлівської брехні, про те, що український уряд не дбає про свій народ і готовий пожертвувати ним як побічним збитком. Нічого нового. Насправді ми задокументували сотні прокремлівських спроб налаштувати український народ проти «київського режиму».

Час плутанини

Так, після проведення підготовчої роботи з відволікання уваги, очорнення та звинувачення настав час для Кремля справді застосувати потік брехні. Кремлівська дезінформація завжди має намір заплутати, поширюючи для цього безліч часом суперечливих наративів, і це чудово працює. Твердження про те, що падіння Іл-76 є провокацією українських військових, дуже нагадує ситуацію зі збиттям малайзійського цивільного авіалайнера MH17 у 2014 році.

Із часом історії Кремля стають все більш надуманими, зокрема неймовірні казки про те, що ООН готує «обґрунтування в стилі Бучі» для того, щоб демонізувати Росію, або про те, що війська НАТО атакували Росію та збили літак. А якщо це було не НАТО, то це точно США, Німеччина або Велика Британія. Мабуть, найбезглуздіше твердження з усіх — що Україна збила Іл-76, щоб перешкодити українським військовополоненим розповісти світові, як добре з ними поводилися в Росії.

Розкрутити цикл брехні

Підхід кремлівської дезінформаційної машини до інциденту з Іл-76 є ідеальним класичним прикладом дезінформаційного маніпулювання. Спочатку заперечувати свою причетність і заповнити початковий інформаційний вакуум правдоподібними, але оманливими твердженнями. Потім за допомогою несвідомих пособників підсилити їх, щоб надати наративу легітимності, спроєктувати власні злочини назовні й звинуватити опонента. Нарешті, заповнити інформаційний простір какофонією голосів, щоб спотворити сприйняття та приховати правду.

Як дізнатись, що трапилося? Досить просто. Це далеко не вперше, коли ми бачимо, як кремлівські розповсюджувачі дезінформації розкручують цей маніпулятивний цикл брехні. Зокрема, так було з прокремлівським висвітленням збиття MH17 протягом багатьох років. Порівняння з MH17 є особливо цинічними, оскільки відповідальність Росії за вбивство всіх 298 невинних людей на борту цього рейсу була доведена поза будь-яким розумним сумнівом. Іншими прикладами є перекладання провини на інших і поширення брехні про саботаж на газопроводі «Північний потік», знищення греблі Каховської ГЕС або обстріл табору для військовополонених в Оленівці.

До чого приведуть трактори?

Іншою важливою темою, яка перебуває під прицілом кремлівської дезінформації цього тижня, є протести європейських фермерів у Німеччині, Франції, Італії, Бельгії та інших країнах. Кремлівські політичні коментатори, схоже, зраділи цьому важливому прояву демократичних свобод, закріплених серед базових цінностей, які об’єднують європейську спільноту. Вони прогнозують розкол та економічну кризу в ЄС, цілком забуваючи про те, що в демократичних суспільствах таке громадянське право, як свобода протесту, є ознакою сили, а не слабкості. Тому Кремль відчуває необхідність висміяти цей прояв, назвавши його «тракторними війнами».

Хай там що, а Кремль вирішив, що ця тема достатньо дозріла, щоб проштовхнути два основні дезінформаційні наративи. Насамперед його поширювачі дезінформації намагаються загострити відчуття розбіжностей між людьми й тими, кого Кремль помилково називає «брюссельською елітою». Деякі прокремлівські ЗМІ також сподівалися на спалах насильства й передбачали, що тривалі протести означають кінець ЄС, який має початися з «облоги Парижа».

Занепад Союзу — це класика. Пропагандистські рупори Кремля часто прогнозували провал європейського проєкту. Під час пандемії Covid-19 у Москві прогнозували майбутній занепад через уявну нездатність ЄС вжити медико-санітарних заходів. Прогноз виявився помилковим. Узимку 2022–2023 років цей занепад мав настати через різке зростання цін на енергоносії, інфляцію та загальну економічну кризу.

У всьому винна Україна, дурні!

Для кремлівських виробників дезінформації всі шляхи неодмінно ведуть до України. Так відбувається і з протестами фермерів у Європі. Хто винен, спитаєте ви? Кремль має приголомшливу відповідь — ненажерливий Зеленський! На думку сумнозвісного російського пропагандиста Дмитра Кисельова, Європейська Комісія перебуває в змові з Україною для того, щоб наповнити ринок ЄС дешевими товарами та зменшити нібито самостійно завдані збитки санкціями ЄС проти Росії. Звісно, цей дезінформаційний наратив був оперативно посилений російськими дипломатичними службами.

Інші теми, що висвітлилися на радарі EUvsDisinfo

  • Кремлівські дезінформаційні агенти люблять указувати пальцем на інших, відвертаючи увагу від недоліків Росії. Тому не дивно, що в міру наближення бутафорського спектаклю російських «виборів» вони шукають щось деінде й ставлять під сумнів українську демократію безглуздими заявами про те, що президент Зеленський скасував вибори й узурпував владу в Україні. Це класичний приклад проєкції. Згідно з Конституцією України, проведення виборів до органів державної влади під час дії воєнного стану заборонено. Стаття 83 безпосередньо забороняє вибори до законодавчих органів у цих умовах, а стаття 157 визначає: «Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану». Отже, насправді президент Зеленський дотримується Конституції, як і повинно бути в будь-якій країні, яка керується принципами верховенства права.
  • Використання позиції жертви як зброї вже давно стало однією з улюблених маніпулятивних тактик Кремля в спробі створити своєрідний облоговий менталітет, що дає змогу Кремлю контролювати своїх підданих. Для цього найкраще годяться постійні загрози майбутньої війни Судного дня із Заходом, і не можна упускати жодної можливості. Показовим прикладом є твердження, що військові навчання НАТО Steadfast Defender 2024 є гібридною війною Заходу проти Росії. Це повна нісенітниця, оскільки НАТО — оборонний альянс, основними цілями якого є підтримання миру й забезпечення незалежності, безпеки й територіальної цілісності своїх країн-членів. Steadfast Defender 2024 — це маневр НАТО, який використовуватиметься для відпрацювання відповіді на можливу агресію з боку Російської Федерації щодо країни-члена із застосуванням статті 5 Північноатлантичного договору. І це здається більш ніж розумною захисною реакцією з огляду на те, що Росія розпочала нічим не спровоковане повномасштабне вторгнення проти сусідньої України й уже майже два роки веде жорстоку війну на її території.
  • Якщо говорити про Росію, що шукає «ворогів», котрі намагаються її «оточити», спостерігається дуже нездорова одержимість Кремля «англосаксами», які завжди задумують якісь підступні злочини. Так, за словами кремлівських рознощиків дезінформації, МІ-6 готує українських диверсантів до атак атомних електростанцій у Росії. Цей параноїдальний наратив цілком відповідає раніше описаному облоговому менталітету, і він не обтяжений будь-якими доказами на підтримку цих обурливих заяв. Насправді намагання викликати страх перед ядерною катастрофою — це ретельно підібрана тактика нагнітання паніки, яка є центральним елементом ядерної риторики Кремля. Ось уже кілька років громадські діячі російської інфосфери, як-от Дмитро Кисельов чи вже покійний Володимир Жириновський, використовують ядерні погрози проти Заходу. Із початку 2022 року та повномасштабного вторгнення подібні заяви надходили від російських офіційних осіб, зокрема від Дмитра Медведєва, Рамзана Кадирова, Маргарити Симоньян і навіть Володимира Путіна з уточненням: «Це не блеф».