Цього тижня суворий погляд Кремля був прикутий до Авдіївки, вихваляючи захоплення цього клаптика випаленої землі як проривну перемогу. Водночас передчасна смерть багаторічного критика й затятого опонента Кремля Олексія Навального, несправедливо ув’язненого в російському таборі смерті, заслужила лише побіжного погляду й тлумачення в дусі конспірологічних теорій. Якщо подробиці смерті Навального на кремлівських каналах обговорювалися мало, то той факт, що 24 лютого виповнюється два роки відтоді, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, здається, було повністю та навмисно виключено з дезінформаційного репертуару Кремля цього тижня.

Піррова перемога в Авдіївці

Сімнадцятого лютого Україна оголосила про виведення своїх військ з Авдіївки задля уникнення оточення. Як наслідок, російські «мобіки» узяли під контроль те, що залишилося від міста. Місяці запеклих боїв, що супроводжувалися невибірковими обстрілами російською артилерією, знищили все, що залишилося від цивільної інфраструктури. Прокремлівські дезінформаційні політичні коментатори раділи з огидною радістю.

Після зруйнованого вщент Бахмута з фронту не було надто багато новин, якими можна було б потішити царя. Тепер же хлинули потоки вихваляння цією пірровою перемогою. Кремлівські пропагандистські рупори поспішили зосередитись або на висміюванні «боягузтва» України, або на поширенні історій про «безладний відступ», або на «паніці Заходу» через «втрату Україною Авдіївки». Звісно, до уваги не було взято той незручний факт, що «взяття Авдіївки» коштувало Москві більше життів, ніж уся радянська війна в Афганістані.

Ціна перемоги не хвилює царя

Можливо, Москва все ж таки мала якийсь базовий рівень усвідомлення тих масових жертв, які вона свідомо завдала собі. Невдовзі після радощів виникла потреба пояснити, чому ця «перемога» узагалі має значення. Отже, прокремлівські ЗМІ витягли зі свого брудного мішка дезінформаційних прийомів зручні звинувачення в тому, що Україна є терористичною державою. Пояснімо цю брудну логіку. У Кремлі вважають, що величезні втрати Росії в Авдіївці пояснюються необхідністю захистити Донбас від українських терористичних атак. Мовляв, просунутися на дев’ять кілометрів — це все, що було потрібно для досягнення цієї благородної мети порятунку людських життів.

Що ж, можливо, ці цілі не такі вже й благородні, оскільки лише кілька днів по тому ті самі прокремлівські дезінформаційні ЗМІ вже патякали про «безцінні уроки» і про те, що Авдіївка стане лише початком нового російського наступу. Здається, урок полягає в тому, щоб продовжувати кидати власний народ у м’ясорубку заради втамування своєї імперіалістичної спраги. Але ціна перемоги не має хвилювати царя, тому пропагандистські рупори Кремля продовжують радіти.

Довга рука Кремля

Якщо Авдіївка була світлом у віконці для Путіна, то Олексій Навальний уже давно став для нього болючою скабкою в боці. На жаль, це вже не так. Після спроби отруїти його, ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями в «екстремізмі», неодноразового розміщення в жахливих умовах та одиночній камері, відмови в медичній допомозі і, нарешті, переміщення в одну з найжорстокіших виправних колоній в арктичному регіоні Росії господар Кремля практично особисто натиснув на спусковий гачок, що призвело до смерті Олексія Навального.

Коли з’явилася новина про його передчасну смерть від рук поневолювачів, міжнародна спільнота відреагувала з огидою, сумом та однозначним засудженням. Однак прокремлівська дезінформаційна екосистема сприйняла його смерть зовсім інакше. Офіційна інформація про фактичні обставини смерті була мізерною, а прокремлівські канали вирішили заповнити етер роздумами про те, наскільки «неприйнятними» є заяви Заходу з цього приводу, або применшенням відданої посмертної данини пам’яті Навальному по всій Росії.

Конспірологічні теорії кращі за факти

А потім, слідом за кремлівським керівництвом із дезінформації, з’явилися конспірологічні теорії. Перша хвиля конспірологів використовувала стару добру тактику відволікання уваги Cui Bono, ставлячи, здавалося б, безневинне запитання: кому вигідна смерть Навального? У кремлівських рознощиків дезінформації була готова відповідь: Заходу.

Після цього з глибин конспірологічної вигрібної ями розповсюджувачі прокремлівської дезінформації висунули більш креативні теорії. Вони стверджували, що Захід переконав Навального повернутися до Росії, щоб організувати там Майдан, просували ідею про те, що смерть Навального — це змова з метою організації кампанії проти Путіна, і без жодних доказів стверджували, що Навальний міг померти через вакцину від Covid-19, постачену Німеччиною. Ці історії можуть здатися неправдоподібними, але їх було створено цілеспрямовано, щоб відвернути увагу від того простого факту, що Путін тримав життя Навального у своїх руках. Чи було його ліквідовано навмисно, чи він помер унаслідок умисної бездіяльності, наразі не має великого значення.

Немає ніякого 24 лютого

Кремлівська дезінформаційна машина, схоже, знову знайшла розраду в оглушливій тиші. Як Кремль мовчав про обставини смерті Навального, так само він мовчав про дату, яка цього тижня в усіх на слуху, — 24 лютого — два роки відтоді, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. На кремлівських каналах метафоричне сюрчання цвіркунів було єдиним звуком, що висвітлював цю тему.

Можливо, відносне мовчання Кремля не таке вже й дивне. Мовчання може бути інструментом маніпуляції та репресій. Нещодавнє рішення Росії внести службу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода до списку «небажаних організацій» є ще одним прикрим прикладом спроб Кремля придушити свободу слова й спотворити нашу колективну пам’ять.

Україна та її прихильники в усьому світі вшановують полеглих героїв, які повстали на боротьбу за свободу й гідність. Але для Кремля дворічна річниця є надто незручним нагадуванням про те, як глибоко в трясовину війни Путін затягнув Росію. Зрештою, після того, як ти пообіцяв масам провести «триденну спеціальну воєнну операцію», важко узгодити цю брехню з реальністю двох років війни. Але для нас це ясно як день. Скільки б міфів не намагався вигадати Кремль, нас не обдурити брехнею та дезінформацією Росії про її війну проти України.

Інші теми, що висвітлилися на радарі EUvsDisinfo