Білорусь: мілітаризація неповнолітніх
Один із наших попередніх аналізів стосувався радянізації білоруських шкіл, більшість яких нещодавно були перейменовані на честь радянських героїв. Ця тенденція виникла на тлі ще більш тривожних подій у білоруській системі освіти: підштовхування неповнолітніх до військової діяльності та ідеологічна обробка з розвитком параної.
Совдепівське «військово-патріотичне виховання» у школах
У вересні 2021 року, паралельно з посиленням репресій, режим заснував у білоруських школах нову викладацьку посаду: кураторів «військово-патріотичного виховання». Ці посади, які часто обіймають кадрові офіцери у відставці, нагадують допризовну підготовку в школах, яка мала місце за радянських часів. Як повідомляється, до березня 2023 року такі куратори працювали в 93 відсотках середніх шкіл і 52 відсотках коледжів.
Під час виступу на національному семінарі заступник міністра освіти Олександр Кадлубай назвав осіб, найнятих на посади кураторів, «провідниками державної ідеології» та описав прищеплювання патріотичного виховання «найважливішим і вкрай гострим напрямком».
У квітні 2023 року міністр освіти Андрій Іванець також закликав зробити суботи днями «патріотичного виховання» та «історичної спадщини» у школах. На уроках історії білоруські школи зараз зосереджуються на періодах Радянського Союзу та Російської імперії. Путін у Москві має бути в захваті від того, що історико-ідеологічна обробка в Білорусі є копією його власного проєкту.
Новий шкільний курс для перекладу допитів потенційних англомовних військовополонених
У січні 2024 року Міністерство освіти Білорусі опублікувало навчальну програму «Військовий переклад» — новий факультатив для учнів десятих і одинадцятих класів. Він складається з 69 академічних годин у рамках предмета «Англійська мова». Серед інших бажаних результатів, цей курс оцінює здатність учнів перекладати «розмови або допити військовополонених» і «визначати звання та категорії військовослужбовців армій США та Великої Британії за розпізнавальними знаками».
Хоча риторика 30-річного режиму Лукашенка завжди була ворожою до Заходу, одержимість конфронтацією зі США, Великою Британією та так званими «англосаксами» є нещодавньою тенденцією, яка наслідує поширені в російських державних і прокремлівських ЗМІ наративи.
Влада часто кладе в основу керованого державою ідеологічного «виховання» дітей у Білорусі антизахідні й антимодерні настрої. Державні пропагандисти нещодавно таврували заходи, пов’язані з Геловіном, як «злісні західні прояви». В одній із регулярних програм «Недільна проповідь» на державному телеканалі православний священик розкритикував сучасні іграшки та похвалив повернення до «історичних традицій слов’янських іграшок» як засобу захисту дітей від бездуховності. «Сучасна ігрова цивілізація по суті — прояв неоязичництва, в центрі якого стоїть обожнення всіляких кумирів і власних пристрастей», — сказав ведучий. Раніше він стверджував, що конструктори Lego [данський бренд іграшок, що стимулює творчий розвиток дітей] провокують сплески агресії у дітей.
«Військово-патріотичні клуби» для дітей
Крім шкільних занять з «військово-патріотичного виховання», з 2022 року частина школярів дедалі активніше залучається до участі в більш масштабній ідеологічній і військовій підготовці через так звані «військово-патріотичні клуби». Перший такий клуб з’явився в жовтні 2021 року, за кілька місяців до того, як у травні 2022 року Лукашенко підписав указ, що регулює створення й функціонування таких установ.
Ці клуби належать до підрозділів внутрішніх військ, армії та інших силових структур чи МНС і перебувають під їхнім наглядом. На сьогодні функціонує понад 54 клуби, у яких більше ніж 3000 дітей навчаються стріляти, надавати першу медичну допомогу, битися врукопаш і навіть кидати бутафорську ручну гранату в танк після того, як він переїде через окоп.
У січні 2023 року у хвалебному репортажі телеканалу СТВ про триденні збори одного з таких клубів говорилося: «Незабутні враження, нові друзі та корисний досвід — ось що діти отримують тут за кілька днів».
Це дуже схоже на організації ДТСААФ, які були в Радянському Союзі і з’явилися знову в путінській Росії, де молодь заохочують вивчати базові військові навички, навчатися дисципліни та проявляти прихильність до збройних сил.
Скриншот із репортажу телеканалу «Білорусь 1» про військові збори для неповнолітніх
У репортажі державного телеканалу в жовтні 2022 року описувалися підсумки «патріотичного виховання» у першому білоруському «військово-патріотичному клубі». Він був присвячений першій річниці клубу й показував дітей у військовій формі, що вихваляють білоруського правителя й погрожують його політичним опонентам. Серед гасел, які вони говорили чи вигукували на камеру, були: «Наш президент — найкращий», «Ворог не пройде», «Товаришу президент, ми не підведемо», «Не сподівайтеся, змагари» тощо. «Змагари» («борці» білоруською) — зневажливе тавро, яке державна пропаганда використовує на позначення політичних опонентів Лукашенка та білорусів із продемократичними поглядами.
Скриншот із репортажу телеканалу СТВ про один із «патріотичних клубів» міста Молодечно
Державні пропагандисти навіть висловлювали ідею примусово вилучати дітей із сімей політичних дисидентів і віддавати їх у «патріотичні клуби». У травні 2023 року один із них написав у своєму Telegram-каналі: «Діти священників і працівників силових відомств — найміцніша соціальна база нашої держави. Тому я вважаю продуктивною ідею виховання соціальних сиріт — а до цієї категорії можна зарахувати й дітей політичних екстремістів («змагарів») — у монастирях і військово-патріотичних клубах».
«Військово-патріотичні» шкільні групи
Окрім десятків «патріотичних клубів», закріплених за підрозділами збройних сил і силових структур, протягом останніх двох років у школах стрімко зростає кількість «військово-патріотичних» груп. Військові чи представники різних силових структур періодично займаються кураторством дітей, що входять до них. На початку 2022–2023 навчального року в школах функціонувало близько 80 «патріотичних груп». До весни 2023 року їх кількість збільшилася вдесятеро. У жовтні 2023 року міністр освіти Андрій Іванець закликав до кінця 2023–2024 навчального року створити «військово-патріотичні» групи у кожній школі.
Скриншот із репортажу телеканалу СТВ про відкриття «військово-патріотичної» групи в середній школі Мінська
Державні ЗМІ також цитували слова міністра Іванця про те, що молодь має «усвідомлювати свій обов’язок любити й захищати Батьківщину». Державний апарат прагне з’ясувати, наскільки серйозно молодь ставиться до цього обов’язку. У березні 2023 року білоруські незалежні ЗМІ повідомили, що влада міста Бреста зобов’язала студентів коледжів пройти опитування «Готовність захищати інтереси Вітчизни». З десяти питань деякі були пов’язані з війною. Вони стосувалися того, чи готові підлітки зробити героїчний вчинок «заради Батьківщини» та «стати на захист Батьківщини в разі нападу».
Микита Рачиловський, голова державної молодіжної організації «Молодіжний парламент», орієнтованої на залучення людей віком 18–30 років, показав риторичний приклад іншим прихильникам режиму. 2023 року в інтерв’ю одному з основних державних пропагандистів він сказав: «Якщо потрібно, я готовий померти за свого президента. І мої хлопці теж».
«Патріотичні центри» у дитячих садках
Плани чиновників щодо мілітаризації дітей у Білорусі на цьому не закінчуються. У квітні 2023 року державні ЗМІ висвітлювали візит голови верхньої палати білоруського парламенту та соратниці Лукашенка Наталії Кочанової до «патріотичного центру» дитячого садка в невеликому білоруському містечку. Кочанова похвалила цю ідею, сказавши: «Це дуже правильне рішення. Патріотичне виховання треба починати з дошкільного віку. І хоча дехто каже, що в 3–4 роки ще зарано, а я вважаю, що не зарано».
У рамках так званих «патріотичних заходів» представники прокуратури періодично відвідують дитячі садки, де інформують дітей про перебіг розслідування «Геноциду білоруського народу в роки Великої вітчизняної війни» [1941–1945 рр.]. Час початку цього розслідування (2020–2021 роки) дозволяє припустити, що воно також було покликане відвернути увагу від народних протестів. Їх використали в пропагандистській спробі прирівняти політичних опонентів Лукашенка до нацистських злочинців.
Дитячі військові табори, «наближені до бойових умов»
За останні роки влада організувала численні літні «військово-патріотичні» табори для молоді. До середини 2022 року функціонувало близько 150 таких таборів. Через рік міносвіти Білорусі могло похвалитися наявністю 736 військово-патріотичних таборів для майже 27 тисяч дітей влітку 2023 року; у країні працювало 2200 кураторів «військово-патріотичного виховання», а школам було передано 191 мультимедійний тир. Також було видано тисячі протигазів, костюмів хімзахисту й іншого повсякденного військового спорядження, щоб зробити його стандартною частиною підготовки.
У жовтні 2023 року адміністрація Вітебської області Білорусі оголосила про плани створити «військово-патріотичні табори» для дітей у кожному з 21 району. «Наше завдання полягає в тому, щоб у кожному районі спільно із силовими структурами діяв мінімум один табір [для дітей]. За можливості, щоб це були цілодобові табори. Коли діти перебувають в умовах, наближених до польових бойових умов, з офіцерами, це їх виховує», — сказав голова обласного управління освіти Дмитро Хома.
Брестська область озвучила аналогічні грандіозні плани на 2024 рік, не залишаючи сумнівів у тому, що найближчим часом такі дитячі військові табори, найімовірніше, будуть створені в кожному зі 118 районів Білорусі.
Скриншот із репортажу телеканалу «Білорусь 1» про один із «військово-патріотичних» клубів
Лукашенко: роби як я!
Щоб засвідчити, що військова підготовка неповнолітніх — це нормально, Лукашенко розповів про свою родину. У жовтні 2022 року, оглядаючи військову базу, він сказав: «Кожен повинен уміти воювати, кожен повинен уміти стріляти! У мене і в сім’ї такий підхід, незважаючи на те що я президент. Мої діти всі військові, і навіть менші. Вони готуються захищати себе і не лише себе! Країну треба захищати!»
23 серпня, в період літніх протестів 2020 року, Лукашенко зі своїм тоді ще 15-річним сином Миколою, озброєні автоматами, оглянули територію навколо президентського палацу в Мінську, вдаючи, що готові протистояти мирним білоруським протестувальникам.
Включення параної до шкільної програми
Таким чином, «патріотичне виховання», яке останнім часом нав’язують білоруським дітям, прирівнює батьківщину до режиму Лукашенка та прагне навчити неповнолітніх завзято захищати останній як від гіпотетичного зовнішнього вторгнення, так і від законних внутрішніх опонентів.