Білорусь: як незалежні ЗМІ та активісти постійно ризикують усім
EUvsDisinfo регулярно стежить за тим, як нелегітимний режим Лукашенка зловживає владою, використовуючи правову систему та апарат безпеки країни для придушення тих дуже нечисленних незалежних голосів, що ще звучать у країні. Його цілями стають журналісти, регіональні ЗМІ, Telegram-канали, а також їхні підписники й читачі.
Зі свободою слова в Білорусі було складно навіть до фальсифікації виборів у серпні 2020 року. А після них репресії режиму посилилися ще більше. Знадобляться сотні сторінок, щоб лише перерахувати всі випадки і приклади подібних зловживань, кількість яких продовжує зростати.
Нижче наведений короткий огляд основних кроків, зроблених режимом Лукашенка за останні місяці. Серед них переслідування журналістів, використання сфабрикованих або абсурдних звинувачень, суворі тюремні вироки, вимушені «зізнання» та тиск на родичів і друзів активістів, подальше обмеження соціальних мереж і деформація бізнес-середовища, маніпуляції обліковими записами, а також зміцнення контактів із російськими ЗМІ. Чекайте нових репресій.
березень 2022 р.
Переслідування журналістів за абсурдними звинуваченнями. 15 березня головний редактор газети «Наша Ніва» Єгор Мартинович і редактор Андрій Скурко отримали вироки з позбавленням волі на 2,5 роки начебто за застосування неправильних тарифів при сплаті комунальних послуг для редакції газети в Мінську. «Наша Ніва» — найпопулярніше незалежне білоруськомовне ЗМІ в Білорусі. КДБ звинуватив білоруського журналіста Дзяниса Івашина, який перебуває за ґратами з березня 2021 року, у співпраці з українськими спецслужбами та інкримінує йому державну зраду. Івашин співпрацював із незалежним інформаційним агентством «Новий час» та українським проєктом з розвінчання фейків InformNapalm.
У Telegram-каналах, які поширюють білоруську пропаганду, значно зросла кількість відео із «зізнаннями». Щотижня в Telegram з’являються десятки відеороликів, де люди просять вибачення за начебто вчинені порушення, такі як натискання на рекламні банери із забороненими біло-червоними комбінаціями кольорів.
Пошуки «5-ї колони». Під ударом опиняються різні соціальні та професійні категорії населення. Наприклад, напередодні російського вторгнення в Україну російські військові використовували білоруську залізничну інфраструктуру. Відтоді прихильники режиму змусили десятки працівників білоруської залізниці записати «відео із зізнаннями», розміщені провладними Telegram-каналами. Співробітники «зізнавалися» у правопорушеннях і, як стверджувалося, належали до TG-каналу «Громада залізничників», віднесеного білоруським режимом до «екстремістських».
У провладних Telegram-каналах розміщувалися вимушені зізнання навіть неповнолітніх. Наприклад, дві білоруські дівчини-підлітки зізналися, що нібито завантажували у свої облікові записи в TikTok відео з військовою технікою в Білорусі. Ми не розміщуємо посилання на ці гнітючі відео, щоб не сприяти їх поширенню.
Переслідування співавторів Вікіпедії. Білоруського активіста Вікіпедії Марка Бернштейна заарештували на 15 діб за «розповсюдження фейкових антиросійських матеріалів». Це сталося після того, як російський пропагандистський TG-канал опублікував особисті дані Бернштейна та звинуватив його в порушенні нового російського закону, що забороняє критику війни в Україні, у відповідь на виправлення ним статті у Вікіпедії про російське вторгнення. Бернштейна тримали під арештом, а через місяць засудили до трьох років обмеження волі та звільнили з-під варти. Ще одного автора Вікіпедії, Павла Пернікова, засудили до двох років за співавторство статей про протести під час виборів 2020 року та репресії в Білорусі.
Придушення агрегаторів новин. 22 березня був опублікований указ Лукашенка про онлайн-агрегатори новин. У ньому зазначено, що якщо агрегатор розміщує у своїй стрічці статтю з офіційно забороненого ЗМІ, сам агрегатор також може зіткнутися з обмеженнями. Хоча конкретні агрегатори в указі не згадуються, вважається, що це в першу чергу торкнеться Яндекс і Google News. Таким чином, білоруський режим намагається закрити решту лазівок, що дають білоруській аудиторії доступ до неконтрольованої або об’єктивної інформації.
Росія обмежила доступ до білоруських незалежних інтернет-видань (ймовірно, через висвітлення ними війни проти України), які ставали дедалі популярнішими серед жителів Росії. Також влада заблокувала сайти Zerkalo.io (колишній Tut.by), «Наша Ніва», «Єврорадіо», «Белсат» та інші.
квітень 2022 р.
Драконівські норми щодо комерційної реклами. 31 березня Лукашенко підписав указ «Про розвиток засобів масової інформації», який регулює комерційну рекламу. Цим указом вводиться 10 % мито на розміщення реклами на вулиці або в громадському транспорті; в інших випадках розмір мита складає 20 %. Мито сплачується рекламодавцями і використовується для підтримки державних ЗМІ. Якщо реклама розміщується безпосередньо в державних ЗМІ, мито не сплачується. Таким чином, будь-яка реклама міжнародних брендів у Білорусі спонсорує державну пропаганду незалежно від місця розміщення.
Подальші обмеження інтернет-видань. У Білорусі обмежили доступ до волонтерської медіаініціативи «Voice of Belarus». Влада назвала «екстремістським» контент популярного незалежного регіонального ЗМІ «Media Polesye», зокрема його публікації у ВКонтакті та Однокласниках. Доступ до сайту обмежили давно, а його співробітників звільнили. Раніше офіційні органи порушили кримінальну справу проти власника «Media Polesye». Було жорстоко затримано TikTok-блогера Андрія Бєлявського, на якого підписано понад 100 000 осіб. Провладні TG-канали опублікували його «відео із зізнаннями» і відео його затримання. Його звинувачують в образі Лукашенка.
Крім того, режим визнав «екстремістськими» низку Telegram-каналів, а Верховний суд Білорусі класифікував популярні TG-канали NEXTA, NEXTA Live і Luxta як «терористичні». Під час зустрічі на високому рівні з представниками служби безпеки 19 квітня Лукашенко розкритикував своїх прихильників за недостатню лояльність та рішучість у боротьбі з «екстремістами». До «екстремістських» відносять не лише численні ЗМІ та громадські організації, а і друковані видання. Наприклад, один портал повідомив, що Міністерство інформації внесло до «екстремістського» списку геральдичну книгу про білоруську військову символіку під назвою «Військова історія Білорусі».
Маніпуляції з кількістю переглядів підконтрольних державі YouTube-каналів. Наприкінці березня та на початку квітня 2022 року було відмічено різке зростання кількості переглядів YouTube-каналу Білоруської телерадіокомпанії та інших державних YouTube-каналів, особливо тих відео, що були пов’язані з Україною. Деякі відео, які зазвичай набирають кілька тисяч переглядів, були переглянуті сотні тисяч разів, іноді понад мільйон. Такі цифри можуть пояснюватися значними інвестиціями у заохочення прокремлівського висвітлення війни в Україні та відносин Росії та Заходу. До кінця квітня завищені показники кількості переглядів нормалізувалися.
Відео з матерями білоруських бійців в Україні. Telegram-канал, пов’язаний із білоруським режимом, опублікував відео 68-річної жінки, матері білоруського добровольця, який воює за Київ та Україну, в якому вона каже, що їй соромно за сина. На задньому плані відео видно російську бойову літеру Z. Журналісти Zerkalo.io взяли інтерв’ю у її сина, який сказав, що його мати примусили взяти участь у запису цього відео. 15 квітня ведучий державного телеканалу ОНТ Ігор Тур (який знаходиться в санкційному списку ЄС за створення пропаганди та дезінформації на користь білоруського режиму) опублікував схоже відео матері іншого білоруського добровольця. Вона звертається до сина, кажучи, що «краще провести кілька років у в’язниці у своїй країні, ніж убивати людей».
травень 2022 р.
Сотні Telegram-каналів у списку «екстремістських». Станом на травень, згідно з офіційними коментарями, до списку «екстремістських» входили 633 TG-канали, а за поширення інформації з «екстремістських» джерел з початку року затримано понад 200 осіб. Начебто екстремістські TG-канали не обов’язково зосереджені на політичних новинах. TG-канал «Економіка Білорусі» також був визнаний «екстремістським». У деяких випадках TG-канали та інтернет-видання називають «екстремістськими формуваннями».
Бути «екстремістом». Якщо підписка на «екстремістські» канали вважається адміністративним правопорушенням, то підписники «екстремістського формування» можуть отримати кримінальні звинувачення та покарання позбавленням волі на роки. Водночас поповнюється і список «екстремістської» літератури. До списку «екстремістських» матеріалів внесена книга «Білоруська національна ідея», а серед книг, нещодавно визнаних «екстремістськими», опинився роман «Собаки Європи» сучасного білоруського письменника Ольгерда Бахаревича.
Більше «екстремістських» ЗМІ та подальші обмеження. Сайт Медіазона.Білорусь і всі його облікові записи в соцмережах внесли до списку «екстремістських». Проєкт «Честная газета», який розповсюджувався у вигляді PDF-листівок із білоруськими новинами, був визнаний «екстремістським формуванням». Органи провели обшук в офісі регіонального ЗМІ promogilev.by. Журналіст Ігор Казмерчак, головний редактор Orsha.ru, є підозрюваним у кримінальній справі про образу президента. Костянтин Золотих, директор економічного видання «Білоруси і ринок», був затриманий КДБ. Йому висувають кримінальні обвинувачення у розпалюванні ворожнечі. Юрія Ганцаревича, кореспондента незалежної газети Intex-Press, заарештували за розсилку фотографій російської військової техніки незалежним ЗМІ. Провладні TG-канали опублікували його «відео із зізнаннями». Ще одна кримінальна справа була порушена проти блогера Степана Путіло, засновника найбільшого білоруського TG-каналу NEXTA, та його колег, цього разу щодо організації терористичної групи.
Репресії проти родичів працівників ЗМІ та блогерів. 26 травня батьки білоруської оперної співачки Маргарити Левчук ненадовго опинилися під вартою та отримали великі штрафи за «непокору поліції». Органи також обшукали і розгромили квартиру батьків блогера Андрія Паука та затримали одного з його друзів. Левчук і Паук — учасники сатиричного дуету, які співають пісні на політичні теми. Вони ведуть популярний YouTube-канал. Також повідомлялося, що матір ув’язненого за політичними мотивами головного редактора «Нашої Ніви» Єгора Мартиновича звільнили з журналу «Мастацтва», в якому вона вела музичний розділ з 1991 року.
Блогери YouTube, TikTok та Instagram продовжують зазнавати репресій. До списку «екстремістських» потрапив популярний YouTube-канал «Жизнь-Малина» (110 000 підписників), який веде блогер Микита Мелкозеров. На цьому YouTube-каналі публікуються інтерв’ю з громадськими активістами, політиками, популярними діячами білоруської культури тощо. Під арештом опинився Instagram-блогер Ростислав Чепурний, який розмістив публікацію про протест робітників білоруського молокозаводу, а державна газета опублікувала в мережі його «відео із зізнаннями». На провладних TG-каналах вийшов сюжет про шкільного вчителя, який поділився з телеканалом «Белсат» місцем дислокації російських військ. Йому загрожує до семи років ув’язнення.
Розгром нещодавно відкритої книгарні з білоруськими книгами з історії. Режим все частіше придушує публічні прояви білоруської ідентичності та культури. У першому півріччі 2022 року була припинена діяльність чотирьох білоруських видавництв, які видавали книги білоруською мовою. 16 травня пропагандисти білоруських державних ЗМІ розкритикували нещодавно відкритий книжковий магазин у Мінську, де продавалися історичні книги білоруською мовою. Через кілька годин книгарню обшукали правоохоронні органи. Державні пропагандисти в Білорусі все більше виступають у ролі державного контролюючого суб’єкта, який відстежує прояви білоруської ідентичності в публічному просторі та спрямовує проти неї репресивні дії державного апарату.
Лукашенко вимагає активізувати «контрпропаганду». 31 травня Лукашенко провів нараду на високому рівні на тему пропаганди. «Найголовніше — мати можливість вести контрпропаганду, як це називали в Радянському Союзі», — сказав він. Після наради голова адміністрації президента генерал-майор КДБ Ігор Сергєєнко заявив: «У ЗМІ можна говорити все, що завгодно. Але найголовніше — відповідати за це перед людьми, суспільством, самим собою та законом». Тим часом білоруські правозахисники задокументували випадок, коли людину, заарештовану за політичними мотивами, три ночі поспіль (з 20:00 до 6:00) змушували стоячи дивитися промови Лукашенка у спеціальному приміщенні СІЗО.
червень 2022 р.
Нові «екстремістські» ЗМІ та блогери-«терористи». До списку екстремістських матеріалів додано понад 50 нових імен, зокрема особисті акаунти білоруських активістів у Facebook та Instagram. До списку «екстремістських формувань» внесли, зокрема, проект «Рада культури Білорусі», його сайт і сторінки у соціальних мережах. «Екстремістськими формуваннями» були визнані також кілька TG-каналів, у тому числі політично-гумористичний TG-канал «Ус Лукашенка». КДБ внесло до списку терористів блогера Ігоря Лосіка, якого наприкінці 2021 року засудили до 15 років позбавлення волі. Продовжувалися репресивні рейди проти блогерів, а провладні Telegram-канали опублікували «відео із зізнаннями» кількох TikTok-блогерів, зокрема Олексія Бондаря, на чий TikTok-акаунт lexmask підписано понад 57 000 користувачів.
Шість років позбавлення волі для журналіста та інші репресії проти працівників ЗМІ. 8 червня журналіста-фрилансера білоруської служби Радіо Свобода Андрія Кузнечика засудили до шести років колонії суворого режиму. Його звинуватили у створенні «екстремістського формування». 6 червня розпочався судовий процес щодо найбільшого незалежного інформаційного агентства «БелаПАН». Чотирьох співробітників агентства «БелаПАН», зокрема головного редактора Ірину Левшину та колишнього директора Дмитра Новожилова, звинувачують в «організації екстремістського формування» та податкових злочинах. Журналіста «БелаПАН» Андрія Александрова також звинувачують у державній зраді.
Головного редактора незалежної газети «Новий час» Оксану Колб засудили до 2,5 років позбавлення волі. Переслідувань зазнали редакції найбільшого автомобільного сайту abw.by та найбільшого ІТ-сайту dev.by. Білоруську журналістку Тіну Полинську оштрафували приблизно на 1500 доларів за сині і жовті (кольори українського прапора) стрічки на сумці. Органи обшукали її квартиру після того, як вона опублікувала у Facebook критичний пост про візит голови Російської православної церкви до Білорусі. Затримали фотографа-фрилансера Євгена Єрчака, який співпрацював з Tut.by. Проти головного редактора «Єжеднєвника» Сергія Сацука винесено ще два кримінальних обвинувачення.
Дивіться також нашу попередню статтю про політв’язнів у Білорусі тут.
Люди з ярликом «терорист» за критичні коментарі в Інтернеті. У червні КДБ Білорусі внесло десятки білорусів до списку терористів. До нього увійшли лідер опозиції Світлана Ціхановська (яка працює з Литви), блогери, активісти, а також пересічні громадяни, які публікували критичні коментарі щодо офіцера КДБ, вбитого під час перестрілки минулого року. Люди продовжують отримувати суворі вироки за реалізацію свободи слова. Так, 57-річну жінку засудили до 1,5 років ув’язнення за те, що в листі до Слідчого комітету вона назвала Лукашенка «узурпатором». Суворі вироки також продовжували виносити людям, які знімали на відео переміщення російських військ у Білорусі. Так, 27-річну жінку засудили до чотирьох років домашнього арешту за відеозйомку пересування російських військових у Білорусі та надсилання цього відео «екстремістському формуванню».
Посилення «координації» між Білоруссю та Росією в сфері ЗМІ. 27 червня міністр інформації Білорусі Володимир Перцов зустрівся в Москві з Андрієм Липовим, головою Роскомнагляду — російської Федеральної служби з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій. За заявою білоруського міністерства інформації, вони обговорили «сучасні тенденції регулювання медіа-правових відносин в онлайн-просторі». Можливо, обидві сторони планують координацію та збільшення зусиль з обмеження доступу до незалежних ЗМІ.
Погрози обмеження доступу до YouTube. Голова Білоруської телерадіокомпанії Іван Ейсмонт пригрозив повністю обмежити доступ до YouTube у Білорусі, якщо YouTube-канали державних ЗМІ будуть заблоковані. «Якщо [офіційного] білоруського [контенту] не залишиться [в соціальних мережах], то виникає велике питання, чи потрібні нам взагалі такі мережі», — сказав Ейсмонт в інтерв’ю.
липень 2022 р.
Нові обмеження і віднесення ЗМІ до «екстремістських». Європейське радіо для Білорусі (Єврорадіо) було визнане «екстремістським формуванням». Незалежне регіональне ЗМІ Hrodna.life та його облікові записи в соцмережах, а також сайт Польського радіо Polskieradio.pl були визнані «екстремістськими» Хештег в Instagram #свободнаябеларусь також був віднесений до «екстремістських». Був обмежений онлайн-доступ до економічної газети «Білоруси і ринок», сайтів vkletochku.org і politzek.me (які сприяли спілкуванню з політв’язнями), а також Білоруського слідчого центру. Arche.by, вебсайт білоруського журналу історичної тематики, заблокували за «репост екстремістських матеріалів».
Ярлик терориста і 6,5 років ув’язнення за антивоєнний репост у соцмережах. Окремих осіб продовжують арештовувати за репост контенту незалежних ЗМІ в публічних чатах та приватних облікових записах у соціальних мережах. Станом на липень до «списку терористів» були внесені понад 130 громадян Білорусі, часто лише за поширення «екстремістського» контенту.
Правозахисники повідомляють, що 20-річну студентку Дануту Передню засудили до 6,5 років позбавлення волі за «заподіяння шкоди національним інтересам Білорусі» та «образу Лукашенка». Її «злочином» був репост у Telegram-чаті тексту, який містив критику Путіна та Лукашенка за розв’язання війни проти України. Крім того, Передню внесли до «списку терористів».
Журналістка отримує ще вісім років позбавлення волі за «державну зраду». Журналістку «Белсату» Катерину Андрєєву засудили до восьми років позбавлення волі за «передачу державних таємниць Білорусі іноземній державі, міжнародній чи іноземній організації та їх представникам». Андрєєва вже відбуває дворічний термін за трансляцію акції протесту в Мінську в листопаді 2020 року.
Репресії проти журналістів і TikTok-блогерів. Журналіста Юрія Ганцаревича засудили до 2,5 років колонії за поширення фотографій російської військової техніки в Білорусі. Провідного білоруського військового експерта та блогера Ягора Лебядка затримали за сумнівними звинуваченнями. Журналіста Павла Дайліда затримали за фотографію 2020 року з біло-червоно-білим прапором на санкціонованому мітингу. Провладні TG-канали опублікували «відео із зізнаннями» жорстоко побитого TikTok-блогера Олександра Гурника. Було затримано TikTok-блогера Ярослава Величка, в якого понад 20 000 підписників. Провладні TG-канали опублікували його відео із «зізнанням». Останнім часом зусилля органів спрямовані переважно на TikTok-блогерів, ймовірно, через те, що більшість YouTube-блогерів уже емігрували або були ув’язнені, а також через зростання популярності TikTok у Білорусі.
За даними Білоруської асоціації журналістів, з 2020 року з Білорусі виїхало понад 400 журналістів.