Гротескний кремлівський фарс перетворюється на криваву трагедію
Прокремлівський сфабрикований спектакль не переконав нікого, крім однієї людини
Протягом останніх днів, тижнів, місяців і років ми в EUvsDisinfo ділилися своїм розумінням анатомії прокремлівських дезінформаційних кампаній, обговорювали їхню тактику і протистояли токсичним наративам. Їхньою метою було обдурити та дезорієнтувати громадян та політиків.
Поки напруга, викликана діями Росії, досягала точки кипіння, ми разом із нашими партнерами по розвінчуванню міфів та перевірці фактів спостерігали, як прокремлівська дезінформація відривається від реальності і набуває карикатурних рис.
Наприклад, нещодавно у просторах російських медіа з’явилася новина, нібито Збройні сили України обстріляли нікому не потрібну халупу майже в 40 кілометрах від лінії дотику. Пролунали й звинувачення, наче українські війська проникли на територію Росії з обладнанням, яким вони навіть не володіють, а також обстріляли дитячий садок, розташований на українській території.
Здавалося б, промосковські ЗМІ вже й не намагаються переконати у своїх вигадках когось за межами Росії. Проте, слід зазначити, що навіть їхні невмілі вигадки є підступними та шкідливими, особливо зважаючи на те, що кремлівські дезінформатори вже давно заклали основу для подій, які розгортаються на наших очах.
Нацисти за рогом, великі гуманісти й балачки про ядерну зброю
Ми дослідили риторику російських державних ЗМІ, прокремлівських медіа й офіційних дипломатичних акаунтів Росії у Twitter за останні півроку.
Розпочали з підрахунку ключових слів, пов’язаних з Україною, у поєднанні з наративами про приводи для війни (casus belli) або вигадками, які використовуються як причина вторгнення в Україну.
Наприклад, промосковські ЗМІ постійно зображають Україну як «нацистську» державу, щоб очорнити українців, особливо в очах російської аудиторії, і, таким чином, виправдати агресію Кремля. Цю тактику застосовували безліч разів, зокрема у 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роках і, звичайно, протягом останніх шести місяців, як показано на діаграмі[1].
Саме висвітлення України в «нацистському» світлі дозволило російським журналістам і тепер санкціонованим політикам робити жахливі й повністю сфабриковані звинувачення в геноциді на Донбасі та поширювати дикі теорії змови про використання Україною хімічної й іншої забороненої зброї.
Ми також виявили, що для підтримки визнаних Кремлем головорізів, які керують так званими «Луганською Народною Республікою (ЛНР)» і «Донецькою Народною Республікою (ДНР)», промосковські медіа намагаються виставити Росію не як агресора, а як благодійника.
Кількість згадок слова «біженець» різко зросла після попередньо записаних і синхронізованих повідомлень лідерів так званих «ДНР» і «ЛНР» щодо масових «евакуацій» (читай: примусового переселення) мирного населення з Донбасу до Росії.
У той час як підконтрольні Кремлю ЗМІ публікують фотографії жінок, дітей і літніх людей, які прибувають до Росії, незалежні російські медіа збирають свідчення людей із так званих «ДНР» і «ЛНР», які не вірять російській пропаганді, не хочуть залишати своїх домівок і не вважають Україну ворогом. Та не дозволяйте фактам зіпсувати хорошу емоційно-маніпулятивну історію!
Нарешті, кількість згадок слова «ядерний» в контексті України стабільно зростає з листопада 2021 року. Це узгоджується з військовою позицією Росії та невимушеними балачками прокремлівських ЗМІ про ядерну зброю й військову могутність країни. Нещодавній приклад – пропагандист Дмитро Кисельов, який перебуває під санкціями ЄС, подякував «товаришам Сталіну і Берії» (з-поміж інших) за створення російської ядерної зброї.
Гротескна двоактна п’єса для головного дезінформатора
Велика частина промосковської дезінформації спрямована на російську аудиторію як заклик до підтримки імперських амбіцій і військового авантюризму Кремля. Та в основному вона адресована одній людині – сидячій у Кремлі, під Сочі або захованій у якомусь потайному місці, ізольованому від решти світу.
Ця людина є центральною фігурою в ретельно продуманій двоактній виставі, яка часом порушувала правила фізики та просторово-часовий континуум. Спочатку відбулося театральне засідання Ради Безпеки Росії з незграбною сценою, в якій Путін відчитав Голову СЗР як школяра. Це засідання не лише порушило норми міжнародного права, поспішно визнавши так звані «ЛНР» і «ДНР», але й підготувало ґрунт для другого акту п’єси.
Друга дія цієї гротескної п’єси – широко трансльована по телебаченню промова, яка поєднала найгучніші хіти прокремлівської дезінформації з 2014 року:
- «Сучасна Україна є творінням Росії і не володіє суверенітетом та державністю». Ми безліч разів розвіювали цей небезпечний міф, як і всі інші.
- «Україна перебуває під контролем та впливом інших держав і використовується як інструмент боротьби з Росією». Це ще один токсичний наратив, спростований багато разів.
- «Російськомовні та етнічні росіяни в Україні зазнають переслідувань або навіть стають жертвами геноциду» – відверта брехня. І ми, й інші портали спростовували ці безвідповідальні звинувачення.
- «Восьмирічна війна на Донбасі розв’язана Україною, яка виношує плани вирішення проблеми військовим шляхом». Ці твердження – помилкові. Російські лідери разом зі своїми довіреними особами є справжніми агресорами, які підривають суверенітет і територіальну цілісність України.
- «Росії загрожує агресія зі сторони США й НАТО». Це ще одне із повторюваних тверджень, спростованих кілька разів.
Ця театральне дійство Кремля дало нам можливість зазирнути в думки правлячого диктатора та його поплічників. Але якщо промосковська дезінформація часом виставляла себе на посміховисько і викривалася західною аудиторією та аналітиками, то абсурдна трагікомедія Кремля стала жахаючим поглядом на майбутні події. Диктатор Росії сам повірив тій брехні, яку останніми роками виробляла створена ним машина. В результаті він сам, за іронією долі, став найбільшою жертвою власної дезінформації.
Відредаговано [24.02.2022 – 10:52]: Цей текст був написаний всього за кілька годин до чергового невиправданого нападу Кремля на Україну. #StandWithUkraine