Нацифікація України в інформаційному просторі Китаю
Підконтрольні Кремлю дезінформаційні кампанії, що зображують уряд та збройні сили України як послідовників нацистських ідей, стають дедалі прозорішими для європейських кіл, що працюють з дезінформацією.
Аналітики з Doublethink Lab, тайванської суспільної організації, яка присвятила свою діяльність дослідженню злоякісного впливу Китаю та його маніпуляцій з інформацією, а також дезінформаційних кампаній, показують, як такі хибні наративи підхоплюються та посилюються у китайськомовному інформаційному просторі.
Розглянутий вміст перебільшує вплив українського батальйону «Азов», підрозділу, який викликав до себе суперечливе ставлення через ультраправі політичні погляди його засновників і який після цього став символом українського опору вторгненню Росії до Маріуполя. Батальйон «Азов» набув особливого статусу в екосистемі кремлівських ЗМІ, які просувають маніпуляційне твердження, ніби українські збройні сили є «неонацистськими».
Хоча цей підрозділ дійсно отримував від влади у Києві фінансування на свою захисну військову діяльність, підтримка нацизму в Україні є нехтовно малою. На виборах, що пройшли в останні роки, партії та кандидати, які належать до ультраправого крила, отримали приблизно 2% голосів, чого не вистачило для забезпечення значної присутності в парламенті. Утім, постійні маніпуляції та дезінформація прокремлівських сил довкола батальйону «Азов» почасти стали причиною переконання китайського суспільства в тому, що Україна та Росія несуть однакову відповідальність за війну в України, на що вказує це опитування.
Співпраця державних ЗМІ просуває російську пропаганду в Китаї
Офіційно Китай утримувався від трансляції висловлювань російської пропаганди щодо приводу для початку війни, що дає йому змогу демонструвати свій нейтралітет попри спільну китайсько-російську заяву, широко анонсовану в лютому 2022 року, ще до початку військового вторгнення Росії в Україну 24 лютого.
Утім, з початком російського вторгнення в Україну російські та китайські державні ЗМІ й соціальні мережі об’єднали свої зусилля заради впливу на громадську думку в Китаї, на Тайвані та серед китайської діаспори. Китайські державні ЗМІ повторюють російський наратив, не називаючи російське вторгнення війною та не вживаючи слово «агресія». Натомість в цих матеріалах повторюються аргументи Москви про «денацифікацію» як причину для російського вторгнення.
Міжурядова угода Китаю та Росії
Двостороння співпраця державних ЗМІ почалася в повному обсязі у 2015 році, коли мережа RT (Russia Today) підписала угоду про співпрацю з Центральним телебаченням Китаю (CCTV). Китайське Центральне радіо та CCTV з 2018 року співпрацювали з державним виданням Российская газета, разом видаючи китайсько-російські заголовки.
Окрім того, офіційні російські ЗМІ, у тому числі Sputnik, публікують новини китайською мовою та мають активні акаунти у Weibo, найпопулярнішій китайській службі для ведення мікроблогів.
Такі угоди стали тією платформою, яка дозволила підконтрольним китайському уряду ЗМІ швидко підхопити та поширювати репортажі з російських засобів масової інформації, у тому числі ті, що підкреслюють зв’язок між українським урядом та неонацистами.
Наприклад, китайськомовний канал RT у Weibo опублікував промову Путіна від 21 лютого, в якій той намагався виправдати військову агресію Росії, та надав посилання на статтю, в який українська влада критикується за підтримку нацизму. Двома днями пізніше китайська служба Sputnik написала, що НАТО нібито підтримує нацистів в українському уряді.
Після того як Путін 24 лютого оголосив про початок «спеціальної військової операції», китайські віщальні та друковані ЗМІ, у тому числі China News Network, Toutiao News, Guancha, Global Times, Xinhua та канали міністерства закордонних справ Китаю, опублікували матеріали, пов’язані із дзвінком міністра закордонних справ Китаю Вана Ї його російському колезі Сергію Лаврову. Ці матеріали підтримували думку, нібито Росія вдалася до необхідних заходів безпеки у відповідь на розширення США та НАТО на схід та на порушення Мінських мирних угод.
25 лютого державна китайська мережа CGTN — міжнародна англомовна служба новин, що працює в форматі кабельного телебачення — процитувала Лаврова, який назвав український уряд «нацистами». Наступного дня, коли почали діяти західні економічні санкції проти Росії, впливові акаунти у Weibo, пов’язані з китайським урядом, почали створювати почуття солідарності між Росією та Китаєм на підставі спільного страждання через «закордонні сили, що втручаються у внутрішні справи» та «нацизм, що фінансується з-за кордону».
Мал. 01: Пост українських ветеранів у Facebook (12.01.2019) про їх участь у протестах в Гонконзі
Їхні зусилля зосередилися довкола зображення 2019 року у Facebook, також опублікованого російськими ЗМІ (News Front/Русская весна), на якому можна побачити ветерана військових дій з України, що бере участь у марші протестувальників проти законопроекту про екстрадицію в Гонконзі.
У 2019 році контрольоване китайським урядом видання (Global Times/Guancha) скористалося цим зображенням для просування хибного твердження, нібито США фінансувала участь українського «неонацистського батальйону «Азов» у «Революції парасольок» 2019–20 рр. в Гонконзі.
Мал. 02: Global Times використала публікацію Sputnik, яка припустила, що українські неонацисти діяли в якості підкріплення для протестувальників у Гонконзі (12.03.2019)
Це твердження було спростоване організацією EUvsDisinfo, яка не знайшла жодних підтверджень тому, що США оплачували якісь подорожі українських ультраправих.
EUvsDisinfo процитувала це твердження, що було опубліковане в одному російському блозі, як один із «декількох повторюваних російських дезінформаційних наративів, які зображують США та Захід як підтримувачів екстремізму в геополітичних інтересах, Україну як нацистську державу, а протести в Гонконзі як протизаконні».
Через три дні після початку війни акаунти у Weibo, у тому числі впливовий акаунт контрольованого державою Синдикату Guancha, знов почали публікувати це зображення 2019 року в Facebook, і в цьому їх підтримали інші пов’язані з урядом блоги, які почали «розкручувати» вказані твердження.
Завдяки такій тактиці вдалося пов’язати в китайському офіційному дискурсі дискусію щодо нацизму зі стародавнім кліше про «закордонні сили, що втручаються у внутрішні справи Китаю», та зрештою підштовхнути суспільну думку Китаю до підтримки російського вторгнення в Україну.
Це не перший приклад того, як російські та китайські державні ЗМІ «підспівують» одне одному. У січні 2020 року державний російський телеканал RT випустив документальний фільм під назвою «Гонконг без масок», у якому ЦРУ, Freedom House та Національний фонд підтримки демократії (США) звинувачуються у прихованій участі у гонконзьких протестах проти законопроекту про екстрадицію.
Тайвань та китайська діаспора
Тим часом у Тайвані в акаунтах Facebook людей, які вважаються про-китайськими, також почали з’являтися оманливі матеріали. У публікації від 22 лютого, через день після промови Путіна, в якій він сформулював фальшиве обґрунтування вторгнення, один користувач виклав фотографії без додаткових даних і написав, що український уряд виправдав жорстоке вбивство росіян ультраправими нацистськими силами на суперечливій території на сході України.
Наступними днями дезінформаційні наративи довкола українського нацизму почали поширюватися в тайваньському медійному просторі. 27 лютого деякі політики (YouTube) та медійні особи (Facebook) опублікували фальшиві матеріали, що описують підйом неонацизму та пов’язану з цим корупцію в Україні. Час появи цих публікацій приблизно відповідає виходу аналогічного матеріалу на Weibo [див. хронологію].
Матеріали, що звинувачують Україну в нацизмі та повідомляють про зв’язки між батальйоном «Азов» та протестним рухом у Гонконзі, й надалі циркулюють у різноманітних китайських соціальних мережах, у тому числі на таких відеоплатформах, як Douyin, Xigua та YouTube. Ці матеріали переглядають численні представники всесвітньої китайськомовної діаспори за межами Китаю.
Китайські соціальні мережі Douyin, Weibo, WeChat та Bilibili після цього оголосили, що вони видаляють вміст, акаунти та коментарі, які поширюють дезінформацію, закликають до війни або містять непристойності, однак успішність таких зусиль є незрозумілою.
Аналіз ключових слів
Аналіз ключових слів, виконаний Doublethink Lab, показує, що хоча посилання, що пов’язують Україну та нацизм, існували у китайському інформаційному середовищі ще до телевізійної промови Путіна від 22 лютого, вони були нечисленними.
Після того як китайські державні ЗМІ опублікували розмові між міністрами закордонних справ Китаю та Росії, впливові акаунти у Weibo почали розповсюджувати теорії змови щодо батальйону «Азов», активуючи обговорення цього питання в мережі. Тож тенденція очевидна: одна сторона створює матеріали, а друга підхоплює її зусилля, викривляючи інформацію у спосіб, що вигідний водночас Москві та Пекіну.
Було проаналізовано текстові матеріали у Weibo, Facebook та Twitter за період з 22 лютого по 8 березня шляхом пошуку за ключовими словами «Батальйон Азов» та «нацисти» (у спрощеному та традиційному написанні китайської мови).
На графіку нижче вісь Y для Weibo показує відносні зміни в популярності ключових слів, де 100 — найвище значення, 0 — найнижче; для Facebook вісь Y представляє загальну кількість взаємодій (пояснення того, як підраховуються уподобання, репости та коментарі, див. на сторінці Crowdtangle); вісь Y для Twitter представляє загальну кількість твітів.
Мал. 03: Графік тенденцій, що показує крос-платформну популярність ключових слів протягом певного періоду в Weibo, Facebook (загальна кількість взаємодій) і Twitter (кількість твітів)
Цей аналіз показує, що на Weibo конкретне словосполучення «Батальйон Азов» є набагато популярнішим, ніш поширеніший та більш відомий термін «нацисти». Відео від 1 березня на Guancha, а також публікація від акаунту Ліги молодих комуністів від 3 березня представили цю групу, зіставили її діяльність із протестами проти закону про екстрадицію в Гонконзі та створили імпульс для поширення цієї інформації.
Мал. 04: Порівняльна популярність ключових слів на Weibo та хронологія важливих публікацій
3 березня мережа Sputnik повідомила, що українські неонацисти стріляли по громадянам Китаю, що викликало черговий виток уваги до згаданих ключових слів на Weibo. Апогей обговорення «нацистів» стався 28 лютого. Його викликали публікації посольства Росії в Китаї та головних китайських ЗМІ, які хибно звинуватили український уряд у катуванні полонених російських солдатів. Вказівок на те, що мережа Weibo піддавала цензурі слово «нацист», немає.
Мал. 05: Тенденції у взаємодії на Facebook та важливі публікації, що стимулюють обговорення на Тайвані.
На Тайвані, де більшість людей розмовляють мандаринським діалектом китайської мови, на масштаб обговорення нацизму спочатку вплинули деякі ключові фігури, що аналізувати виступ Путіна. Проведений аналіз показує, що тайванська медійна екосистема дозволяє вільне циркулювання думок, і не є чимось незвичайним те, що в рамках прокитайського дискурсу просуваються ці конкретні наративи.
Наразі західні санкції, що обмежують поширення російської прокремлівської маніпуляції та дезінформації, почали чинити вплив на ЗМІ та інтернет-платформи, в тому числі в ЄС. З оглядом на цільовий ефект цих санкцій не слід недооцінювати співпрацю між Росією та Китаєм, а також вплив російських пропагандистських каналів на обговорення в широких колах китайськомовної діаспори. Китайські дискурси й надалі поширюють російську пропаганду через Weibo, Douyin, YouTube та інші платформи, створюючи негативний образ України серед китайськомовних користувачів.
