Новини з Білорусі: продовження абсурдних репресій
Публічний простір у Білорусі перебуває під суворим контролем, а ситуація з правами людини залишається критичною. Раніше ми писали про масові репресії проти журналістів, громадянського та білоруського суспільства тут, тут і тут.
Згідно з нещодавньою доповіддю правозахисної організації «Весна», 2023 року щонайменше 6386 осіб зазнали політично мотивованого адміністративного переслідування та майже 4500 із них зрештою були визнані винними у вчиненні адміністративних правопорушень. Станом на 31 грудня 2023 року в Білорусі налічується не менше 1452 політв’язнів, які утримуються у вкрай суворих умовах.
За даними «Весни», 23–24 січня 2024 року понад 200 осіб зазнали переслідувань, коли співробітники КДБ та інші співробітники МВС проводили масові обшуки, допити й затримання колишніх політв’язнів та їхніх родичів по всій країні. Очевидно, що це велика кампанія залякування для того, щоб посіяти страх.
Серед сотень випадків переслідування деякі відрізняються своєю безглуздістю. Абсурдність деяких судових справ доходить до таких крайнощів, що правозахисники іноді включають у свої доповіді спеціальні розділи щодо них. Раніше ми розповідали про химерні форми репресій з боку влади в Білорусі тут і тут.
Вироки за «екстремістські» кольори
Продовжуються переслідування людей, які свідомо чи випадково використовують «екстремістські кольори» забороненого білоруського біло-червоно-білого прапора. У нашій минулій статті ми розповідали про те, як у Білорусі штрафують або саджають у в’язницю за носіння шкарпеток із червоно-білими візерунками, вивішування на балконі червоних і білих рушників та ковдр для сушіння чи сніговика із червоною хусткою у дворі приватного будинку.
Параноїдальний абсурд продовжується. У жовтні 2023 року мисливця літнього віку було засуджено за біло-червоно-білу нашивку на куртці. Згідно з даними судового розгляду, уранці цей чоловік полював на диких тварин у лісі, де «провів одиночний пікет (одиночну акцію протесту) з використанням протестної символіки, а саме: полював з емблемою біло-червоно-білого прапора на правому рукаві куртки». Суд наклав на чоловіка штраф у розмірі 1480 білоруських рублів, що становить близько 500 євро. Ця сума приблизно дорівнює стандартній місячній зарплаті.
Через кілька тижнів незалежні ЗМІ повідомили про схожий випадок, спираючись на дані загальнодоступних судових рішень. Вагітна жінка постала перед судом Мінська за використання біло-червоної парасольки в дощову погоду. На думку суду, це було «публічним висловленням політичних поглядів, коли вона йшла з парасолькою білого, червоного й білого кольорів і демонструвала її громадянам». Жінку визнали винною в «несанкціонованому пікеті» та оштрафували на 500 євро, а парасольку було конфісковано та знищено.
«Екстремістський матеріал» — перевірте свою книжкову полицю
Вірші письменника ХІХ століття визнано «екстремістськими»
У серпні 2023 року два вірші білоруського письменника ХІХ століття Вінцента Дуніна-Мартинкевича було внесено до «екстремістського» списку. Ці вірші, написані ще в 1860-х роках білоруською мовою, закликали білоруський народ не довіряти царській Російській імперії. Через кілька місяців білоруські суди додали до екстремістського списку й інші твори Дуніна-Мартинкевича. Це фактично поставило під загрозу білорусів, які зберігають удома томи білоруської класики.
Утім, «екстремістські» книжки — це лише частина проблеми. Станом на 9 лютого 2024 року офіційний «Список екстремістських матеріалів» збільшився до 890 сторінок.
Повідомлялося, що людину заарештували на 10 діб за зберігання в приватному будинку наклейки із зображенням забороненої історичної емблеми в релігійній книжці. Рішення суду поставило під сумнів недоторканість приватного життя в будинку, стверджуючи, що чоловік порушив закон, зберігаючи «в загальнодоступному місці для необмеженого кола осіб у книжці публічного доступу наклейки із зображенням вершника на коні з мечем і щитом у руках, внесеним до республіканського списку екстремістських матеріалів». Приватний будинок тепер вважається судами «громадським місцем». Згідно з наведеними нижче доповідями, це може мати далекосяжні наслідки.
«Інформаційні дні» = ідеологічна обробка
Білоруська служба «Радіо Свобода» повідомила, що численні зустрічі державних ідеологів із працівниками державного сектору в грудні 2023 року, так звані інформаційні дні, було присвячено «боротьбі з екстремізмом». Ідеологи заявили, що лише в південному районі Гомеля із січня по листопад 2023 року сталося понад 900 випадків «поширення екстремістських матеріалів».
Вони також закликали учасників триматися подалі від «екстремістських» матеріалів і джерел інформації — не таке просте завдання, як може здатися, ураховуючи, що деякі книжки, котрі вважаються «екстремістськими», наприклад з віршами Дуніна-Мартинкевича, було надруковано багатотисячним тиражем, і зберігаються вони в особистих колекціях у будинках десятків, а то й сотень тисяч білорусів.
Громадяни середнього та старшого віку можуть пам’ятати часи Радянського Союзу, коли історію регулярно «виправляли». У деяких гротескних прикладах передплатники книжкових клубів отримували щойно надруковані сторінки для вставки у свої книжки, наприклад енциклопедії, щоб заклеїти оригінальні сторінки, якщо їхній зміст опинився в політичній немилості. Відомим прикладом є записи у Великій радянській енциклопедії про Лаврентія Берію, сталінського начальника таємної поліції НКВС, який після смерті Сталіна 1953 року втратив владу й був страчений новими керівниками Комуністичної партії. Радянська влада розіслала мільйонам власників енциклопедій сторінки із зазначенням закрити оригінальні довгі хвалебні статті про Берію довгим текстом про Берингову протоку. Готово, Берія зник з енциклопедії.
Антиукраїнські репресії
Адміністративні арешти за дрібні прояви солідарності з Україною відбуваються регулярно, а десятки громадян Білорусі отримали багаторічні строки тюремного ув’язнення за антивоєнну діяльність. Як повідомлялося, одну людину заарештували на сім діб за спів державного гімну України в караоке-барі, а зовсім недавно людину засудили до 15 діб за те, що вона зателефонувала в поліцію та сказала «Слава Україні».
Прихильники режиму серед жертв «антиекстремізму»
У сучасній Білорусі коментар, повторна публікація чи оцінка «подобається» контенту з «екстремістського» джерела може прирівнюватися до «поширення екстремістських матеріалів». А проста підписка на обліковий запис у соціальних мережах, визнаний «екстремістським», може призвести до адміністративного арешту або штрафу. Оскільки список «екстремістських» сайтів та облікових записів у соціальних мережах наразі налічує сотні сторінок і регулярно поповнюється, звичайним користувачам Інтернету навряд чи відомо про всі такі джерела. Деякі можуть просто забути про старі оцінки «подобається», залишені колись в одному з особистих облікових записів у соціальних мережах, які вони рідко використовують, а оцінки «подобається» інших користувачів можуть бути зовсім ненавмисними.
Правозахисники повідомляють про збільшення кількості випадків, коли жертвами цих широких і жорстоких «антиекстремістських» законів стають навіть державні чиновники й прихильники Лукашенка. У грудні 2023 року високопосадовий чиновник адміністрації міста Жлобин постав перед судом за те, що поставив «подобається» публікації в обліковому записі Instagram, внесеному до «екстремістського списку». Чиновник відділу спорту й туризму запевняв суд, що ненавмисно вподобав цей контент під час перегляду облікових записів його підлеглих і спортсменів. Це пояснення не допомогло Ахременку уникнути 15-денного арешту, конфіскації мобільного телефону та, зрештою, втрати роботи.
«Тонка межа» має завадити людям спілкуватися в Інтернеті
У грудні 2023 року в репортажі державного телеканалу «Білорусь-1» глядачів у Білорусі закликали ретельно подумати, перш ніж приєднуватися до груп і чатів в Інтернеті, особливо в Telegram. У ньому стверджувалося, що вони «можуть (несвідомо) координуватися західними спецслужбами, деструктивними каналами інформації». Репортер державного телеканалу порадив: «Як не стати маріонеткою в чужій добре продуманій грі? Єдине правильне рішення — відмовитись брати в ній участь. Найчастіше адміністрація таких спільнот (в Інтернеті) контролюється іноземними спецслужбами й деструктивними центрами, метою яких є дестабілізація ситуації».
На думку кореспондента державного телеканалу, невинну спільноту в Інтернеті та екстремістське угрупування розділяє лише «тонка межа». Схоже, що білоруський режим навмисно стер цю межу, намагаючись змусити людей дистанціюватися від будь-яких джерел інформації, за винятком кількох, які прямо контролюються державою.
Самоцензура й самообмеження стають потужними інструментами, якщо вони інтерналізовані, і влада Білорусі старанно над цим працює.