Розпалюючи вогонь емоцій брехнею
Спробуйте уявити свої почуття, якби ви побачили палаючу церкву у вечірніх новинах по телебаченню. Потім уявіть вашу реакцію, коли вам повідомлять, що підпал влаштував підлий сусід за вказівкою мера.
Це маленьке, але провокаційне запитання відображає бажаний ефект, який намагаються викликати більшість пропагандистів. Не економіка, не холодна раціональність, не жорсткі порядки, а емоції — ось найкращі мобілізатори. Щоб запалити людей, пограйте з їхніми почуттями, як от любов, ненависть, пристрасть, сором або почуття помсти. Перші сторінки підручника маніпуляторів. Це звучить тривіально, але так воно й працює.
Досягти найкращого результату
У EUvsDisinfo ми висвітлюємо тенденції прокремлівської дезінформації та маніпуляцій. Завдяки близько 15 000 прикладів у нашій базі даних, а також понад 1200 аналітичних статей і звітів з 2015 року цю місцевість добре нанесено на карту. Іноді, коли брехня особливо підбурює, досягається максимальний ефект.
Розп’яття не було
Одним із всесвітньо відомих прикладів стала вигадана історія про розп’яття хлопчика в донбаському селі 12 липня 2014 року. Сюжет показав головний російський державний телеканал «Перший канал». Телеканал також стверджував, що дружину бойовика-сепаратиста після цього прив’язали до танка й волочили по землі, доки вона не померла. Імовірними виконавцями назвали українських силовиків, а жертвами були російськомовні.
У сюжеті були драматичні кадри із плачучою жінкою, яка прикинулася очевидицею події та біженкою із цього села. Сюжет транслювали влітку після того, як відбулися перші зіткнення, які невдовзі переросли у війну на Донбасі, що триває з 2014 року. Історія зробила свою справу, розпаливши емоції росіян.
Однак це була суцільна брехня. «Очевидицею» виявилася російська акторка, яка походить із Москви й не є місцевою біженкою. Хлопчика не було. Розп’яття не було. Дружини бойовика-сепаратиста не було. Українського танка не було. Нічого цього не було. Просто чистий театр і креативна, хоч і ганебна маніпуляція, і журналіст «Першого каналу», який допомагає цій маніпуляції стати справжньою історією. Але на той час, коли фахівці з перевірки фактів викрили цю фальшивку, мільйони росіян вже побачили її на «Першому каналі» або переслали по інших платформах.
Ще більше масла у вогонь емоційного обурення
Починаючи з 2014 року прокремлівські ЗМІ виплеснули багато подібних історій. Вони припустили, наприклад, що українські нацисти об’єдналися з кровожерливим Заходом, щоб чинити звірства в Україні. Дивіться тут. Вони також стверджували, що під час пандемії COVID-19 Захід отруював великі регіони світу небезпечними західними вакцинами. Дивіться тут.
І це тільки початок. Після того як у лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабну війну, ріка дезінформації перетворилася на повінь. Приклади включали нескінченні заяви про військові злочини України проти жителів Донбасу, яких Кремль вважає співвітчизниками, а також звинувачення в тому, що Київ отримує ядерні або «брудні» бомби, готує хімічні атаки, планує терористичні атаки на Росію тощо. Дивіться тут. З кожним днем ЗМІ поширюють все більше брехні, підливаючи масла в емоційний вогонь.
Церква у вогні — анатомія брехні
Нещодавно ми повідомляли про ще один приклад емоційно насиченої, але неправдивої історії, поширеної «Першим каналом». У цій історії стверджувалося, що на північному заході України, у Волинській області, підпалили російську православну церкву. 15 січня канал подав цю історію, додавши драматизму, як сюжет новин у найкращій ефірний час. Метою було переконати глядача, що українські націоналісти спалили російську православну церкву Московського патріархату. Коментатори висунули різкі звинувачення на адресу київської влади, усе в тоні й стилі, схожому на історію про розп’яття, яка зображувала українців нелюдами чи сатаністами.
І знову історія була брехнею, відвертою та примітивною.
Місцева влада Волинської області України повідомила, що в жодній церкві в цьому регіоні не було зареєстровано пожежі (див. тут або тут). Насправді, «Перший канал» використав окремі частини відеозапису, завантаженого на YouTube Державною службою України з надзвичайних ситуацій у січні 2021 року, за рік до вторгнення.
На відео зафіксовано випадкову пожежу в Дніпропетровській області. У повній версії також показано, як пожежники рятують ікони й інші предмети всередині церкви. Вочевидь, російське телебачення оминуло ці кадри, оскільки на них показано, як українці дбають про збереження релігійних артефактів.
Хитрощі маніпулювання
Ми бачимо ті самі методи маніпулювання в історії про пожежу в церкві, як і в історії про розп’яття. ЗМІ демонструють безліч кадрів, нібито знятих на місці. У сюжеті з розп’яттям показують багатьох людей із табору біженців і представляють безліч непрямих «доказів», щоб створити правдоподібну картину, яка заслуговує на довіру. У сюжеті із пожежею в церкві ведучий активно коментує динамічні зображення.
Ідіть по сліду — як поширюється брехня
У прокремлівській екосистемі дезінформація зазвичай ініціюється зверху за вказівками кремлівської адміністрації або російського міністерства чи російських спецслужб, які проводять операції впливу. Однак іноді дезінформацію можуть створювати й поширювати активісти на низовому рівні та дрібні зовнішні ЗМІ.
Історія із пожежею в церкві є прикладом фрагменту дезінформації, створеного меншими «щупальцями» на периферії, яка згодом «піднялася» до центру, де її вже поширили далі. Якщо використовувати іншу аналогію, структура функціонувала як дерево, в якому вода всмоктувалась від коріння через стовбур і випаровувалась через крону листя в атмосферу. Процес зазвичай займає кілька днів. У цьому випадку знадобилося чотири.
Білоруські державні ЗМІ зазвичай копіюють або передають ключові елементи кремлівських наративів. Вони зробили те саме й тут. Цю історію підтримали державна телерадіокомпанія та телевізійні платформи Мінська.
Історія також подорожувала платформами соціальних мереж, вебсайтами й телебаченням. У її версіях поєднували текст, відео й аудіо.
11 січня 2023 року , початок: у відносно невеликому Telegram-каналі @readovaknews опубліковано повідомлення , із відео, на якому нібито горить церква у Волинській області. У повідомленні стверджувалося, що українці підпалили храм після того, як настоятель відмовився передати церкву з Московського патріархату до Київського. Це повідомлення швидко поширилося, його переглянули понад 700 тис. користувачів.
11–12 січня: те саме відео опублікували щонайменше 10 інших Telegram-каналів, зокрема @RtrDonetsk (тут), @swodki (тут) і більший @tsargradtv (тут). Telegram-канал більшого російського видання Ukraina.ru @ukraina_ru (тут) повторно виклав відео, додавши видалене повідомлення. Потім у тексті з’явилася фраза «націоналісти підпалили» на @radiomirby (тут). Поширення відео прискорилося, зібравши додаткові 900 тис. переглядів і на той момент склавши не менше 1,6 мільйона.
Подорож продовжилася на ще більшому каналі Telegram, @novorossinfo (тут), який підхопив цю новину. «БелТА», білоруська державна інформаційна служба, підхопила версію Ukraina.ru і розповсюдила її через @belta_telegramm (тут). Стаття із цитуванням повідомлення Readovka в Telegram також була розміщена на значущій платформі regnum.ru (тут).
Того ж дня іншу статтю із цитатою повідомлення
БелТА опублікував сайт Білоруського державного телебачення ont.by (тут). Виходячи з відомих моделей роботи ЗМІ, зокрема центральної ролі «БелТА» в подачі інформації іншим жорстко контрольованим білоруським засобам масової інформації, аудиторія в Білорусі за скромними оцінками становить півмільйона глядачів. Приклад наведено тут. Зараз поширення охопило щонайменше 2 мільйони глядачів.
15 січня , добігаємо кінця: «Перший канал» показав цю історію в недільних новинах у найкращій ефірний час (тут). Кадри в ефірі були ідентичні тим, які спочатку показав
@readovaknews . У відео не було ні логотипу, ні банера Readovka. Імовірно, ці кадри було взято з каналу Tsargrad @tsargradtv у Telegram, який 12 січня поділився простою версією відео без логотипу. Посилання на новинну стрічку «Першого каналу» опублікували на сторінці видання у Facebook.
22 січня: телеплатформа «Зірка» Збройних сил Російської Федерації опублікувала статтю, в якій було змонтоване відео й кадри з допису @readovk у Telegram (тут).
Вплив — 100 мільйонів людей
Головний недільний випуск новин «Першого каналу» має дуже велику аудиторію. Динаміка глядачів змінилася через війну й закони про цензуру, а також закриття багатьох незалежних ЗМІ. Але навіть якщо перегляди державного телебачення впали приблизно до 64 % від загальної російської аудиторії, недільні програми в найкращій ефірний час усе ще приваблюють найбільшу частку.
«Перший канал» відомий як «голос господаря». Він ретельно керується Кремлем і слугує політичним компасом стосовно того, що говорити, і займає унікальну позицію як джерело натхнення для всієї прокремлівської екосистеми. Його повідомлення лунають на багатьох платформах різними мовами світу. Його цитують закордонні ЗМІ, і це орієнтир того, про що говорять багато росіян. Телеканал «Зірка» — інший довідково-інформаційний ресурс для російських збройних сил.
Прокремлівські платформи часто застосовують маніпуляції на релігійну тематику (див. тут). Повідомлення про те, що «Київ руйнує російську православну церкву», привабливі не тільки для російських православних віруючих. Не випадково іспанська й арабська версії RT і Sputnik охоплюють широку аудиторію в Латинській Америці та арабському світі відповідно. Згідно з дослідженням, опублікованим на NBC, RT en Español є третім сайтом у Твіттері за кількістю поширених іспаномовних відомостей про війну в Україні, випереджаючи місцеві новинні канали, а також міжнародні ЗМІ, такі як BBC або CNN.
У підсумку ця історія охоплює до 100 мільйонів людей у всьому російськомовному світі й за його межами. Для такої емоційної бомби, як історія з пожежею в церкві, така величезна аудиторія — це як сухий трут для поширення дезінформації.
Підготуйте їх морально
Навіть якщо її розвінчати, дезінформація залишає слід, як коли стіну обливають брудом. Якась частина бруду відвалюється, але щось — ні та залишає слід. За словами піонера досліджень у галузі комунікацій з Єльського університету Карла Ховланда (Carl Hovland), який у 1949 році продемонстрував, як пропаганда зростає із повторенням брехні й що головна теза залишається навіть тоді, коли про пропагандистську платформу з низьким рівнем довіри забувають. Таке викривлення переконань отримало назву «ефект сплячого». Дивіться також тут.
Крім цифр, безперервне розпалювання ненависті й дегуманізація супротивників, як, наприклад, «нацисти в Києві», здебільшого посилюють вплив дезінформації. Зокрема, такі наративи полегшують скоєння злодіянь і геноциду, як ми проаналізували тут.
Соціологічне дослідження російського незалежного «Левада-центру» у періодичних опитуваннях виявило, що лише 5–7 % росіян відчувають сором за дії своєї країни в Україні. Ця вражаюче низька цифра залишалася незмінною протягом 2022 року.
За іронією долі, один і той же телеведучий озвучував брехню в сюжеті з пожежею в церкві в 2022 році й в історії з розп’яттям у 2014 році.
Огляд основних учасників російської державної та прокремлівської екосистеми:
