Саботаж «Північного потоку — 1 і 2» — дезінформація, як і з рейсом MH-17?
Нещодавно газопроводи в Балтійському морі, які складають «Північний потік — 1 і 2», зазнали саботажу. Унаслідок умисних дій вибухи пролунали 26 вересня в міжнародних водах, у виняткових економічних зонах Данії та Швеції (коричневі лінії). «Північний потік — 1» і «Північний потік — 2» не працювали й не експортували газ: «Північний потік — 1» — за політичним рішенням Росії, а «Північний потік — 2» так і не пройшов сертифікацію на введення в експлуатацію на тлі політичної напруги. Вибухи було зафіксовано в день офіційного відкриття газопроводу Baltic Pipe і приблизно в той час, коли Росія незаконно анексувала ще декілька областей України.
(Скриншот надано DR — Данською радіомовною корпорацією.)
Продовжуються викиди мільйонів кубічних метрів газу метану із Балтійського моря в повітря, що заважає ретельніше оглянути місця вибухів і трубопровід, який належить консорціуму «Північний потік — 1 і 2», контрольованому російською компанією «Газпром».
Навіщо підривати газопровід?
Поки триває розслідування, ходить багато припущень і залишається багато невідомого. Водночас інформаційний простір сповнений дезінформацією та спробами маніпуляції. У прокремлівській дезінформаційній екосистемі висловлюють безліч звинувачень: 1) це справа рук США, 2) це все поляки, 3) це зробила Велика Британія чи балтійські країни, 4) це були українці, 5) якщо Росія не братиме участі в розслідуванні, його результатам довіряти не можна. У своїй урочистій промові в п’ятницю 30 вересня Путін оголосив про анексію ще чотирьох областей України й додав: «За цим стоять англосакси», — маючи на увазі США та Велику Британію.
Загальновідомий стиль
Тактика з просування цих тверджень нагадувала масові брехливі пояснення / звинувачення навколо збиття малайзійського авіалайнера MH-17 над Донбасом у 2014 році.
Слід зупинитися на трагедії MH-17, щоб визначити закономірність і тактику. Тоді російський інформаційний простір швидко наповнився звинуваченнями: це зробила Україна; це справа рук ЦРУ; вибух був спланованим, оскільки на борту вже були мертві тіла; це був акт тероризму (див. нашу статтю тут). Однак насправді все набагато простіше. Підтримувані Росією бойовики у своїх повідомленнях по рації та телефону вже вихвалялися, що збили літак, який вони вважали українським. За підсумками міжнародного розслідування на чолі з нідерландською поліцією, на підставі величезної кількості матеріалів, зокрема від слідчої групи Bellingcat, навіть було знайдено відповідальну за збиття російську бригаду ППО. На цей момент її фактичному складу й командуванню пред’явлено офіційні звинувачення, хоча наразі вони переховуються в Росії. Читайте описані нами випадки тут. Фактично Росія бойкотувала розслідування та намагалася завадити йому, забруднюючи інформаційний простір усілякою брехнею.
Перекрутити ситуацію, відволікти увагу аудиторії
Рефлекс кремлівської екосистеми — поширити якнайбільше пояснень або звинувачень, щоб скаламутити воду й подивитися, що випливе. Створити кілька конспірологічних теорій. Такий підхід, наприклад, очевидно застосовувався щодо отруєння сім’ї Скрипаля нервово-паралітичною речовиною «Новачок» у Солсбері, Велика Британія, або вибухів на чеських складах боєприпасів у Врбетицях.
Кремлівська екосистема прагне створити в державах — членах ЄС настрої, спрямовані проти Заходу / ЄС / США. Щоб досягти цієї мети, було використано кілька методів, зокрема поширення сфабрикованих доказів або зловживання реальним контентом для того, щоб проштовхнути наратив про те, що за саботажем на газопроводі стоять США.
Казка про вертоліт США, що був… за 250 км
Щоб зрозуміти, як дезінформація розповсюджується фактично за лічені хвилини, розглянемо брехливу історію про вертоліт США.
Наступного дня після витоку газу, 28 вересня, російське інформагентство Lenta опублікувало статтю. У ній стверджувалося, що 25–26 вересня неподалік місця витоку газу з «Північного потоку» нібито кружляв американський військовий вертоліт. У статті було названо джерело — інформаційний портал FlightRadar24 для відстеження літаків у реальному часі. Через двадцять хвилин після виходу статті в іншому прокремлівському ЗМІ, «Царьград ТВ» (див. тут), було опубліковано аналогічну статтю із зазначенням цього ж джерела. Її підхопили російське урядове видання «Російська газета» RG.RU, РІА ФАН і державне інформагентство «РІА». Також було задіяно офіційні Twitter-акаунти російських посольств: наприклад, @EmbRusiaMexico просувало аналогічний наратив і опублікувало посилання на вебсайт FlightRadar24, де нібито було видно переміщення вертольота.
Але вертоліт був далеко від місця подій. Твіти та статті зі згадками про FlightRadar24 використовувалися для маніпуляції та надання доказів уявної причетності США до витоку газу. Як видно із зображень порталу FlightRadar24 за той час, військовий вертоліт США перебував щонайменше за 250 км на схід від повідомленого місця витоку. Але мало хто перевірятиме джерела інформації…
(Скриншот із порталу FlightRadar.)
Вирвати з контексту…
Безліч прикладів ілюструють тактику спотворення контексту.
26 вересня з’явився твіт, що містить відео від початку лютого 2022 року, у якому президент США Байден під час пресконференції розмірковував про можливе закриття газопроводів «Північний потік» у випадку вторгнення Росії в Україну. Твіт було опубліковано Twitter-акаунтом @AZMilitary1. @AZMilitary1 згадувався в статтях, опублікованих кількома фахівцями з перевірки фактів або в журналістських розслідуваннях, як один із головних суб’єктів кремлівської екосистеми інформаційного маніпулювання.
27 вересня відео з цієї ж пресконференції було опубліковано під підтвердженим акаунтом інтернет-знаменитості, блогерки Maram Susli, @Partisangirl, пов’язаної з Росією (авторка дописів для російської державної платформи RT, з окремою сторінкою з біографією на RT і 178 тисячами підписників). Публікацію поширили 8 тисяч разів, і 17 тисяч людей поставили відмітку «подобається». З 28 по 29 вересня кілька видань RT опублікувало статті, що містять це відео й просувають аналогічний наратив.
…розмістити в соцмережах російського МЗС
28 вересня відео, яке поширила @Partisangirl, було опубліковано в офіційних Telegram-каналах і Twitter-акаунтах Міністерства закордонних справ Росії.
… і поширити на контрольованих державою китайських платформах
На момент написання статті витік газу з «Північного потоку» є найактуальнішою темою в контрольованих державою китайських ЗМІ. Після саботажу на газопроводі контрольоване державою китайське інформагентство Shanghai Eye опублікувало на YouTube відео промови Байдена. Це відео також згадувала редакція газети China Daily, а також його додали у відео головного китайського інформаційного агентства «Сіньхуа» й у два відео китайського телеканалу CGTN. Одним із відео, опублікованих телеканалом CGTN, поділилися двоє китайських дипломатів: Чжан Мейфан і Чжан Хецін.
Так само слова держсекретаря США Блінкена про те, що витік газу з «Північного потоку» є «величезною можливістю», китайські канали у Twitter перетворили на «можливість» для США підвищити залежність ЄС від американської енергії. Цю інтерпретацію поширила пов’язана з урядом авторитетна особа, згадали посол Китаю на Мальті Юй Дунхай, китайський дипломат Чжан Хецін і коментатор газети Global Times Ху Сіцзінь.
Таке, здавалося б, скоординоване поширення цього контенту китайськими діячами говорить про узгодженість і таємну домовленість щодо інтересів російської та китайської дезінформаційних екосистем. Використовуючи російські джерела й маніпулятивний контент, контрольовані державою китайські канали поширили брехливий наратив про те, що за саботажем можуть стояти США, одночасно відхиляючи звинувачення проти Росії.
Посіяти зерно сумнівів
Поки ми очікуємо початку розслідування, кремлівська екосистема успішно мобілізувала певну значну аудиторію, яка перенесла наратив до європейських та американських ЗМІ (приклади тут і тут). Як описано вище, також активно працює російське МЗС і посольства.
Як і з рейсом MH-17, російські державні платформи продовжують забруднювати інформаційний простір, щоб заволодіти й керувати громадською думкою. Незалежно від результатів офіційного розслідування конспірологічні теорії вже заволоділи свідомістю людей. Саме цього прагнуть більшість дезінформаторів і маніпуляторів: розмити загальну картину й посіяти зерно сумніву.