«Точно в ціль» — але в яку?

Травень зазвичай асоціюється з радістю, весною й наближенням літа. В російському інфопросторі травень цього року асоціюється з другим роком повномасштабної війни проти України. Рік тому в Москві зрозуміли, що завоювання України не буде легким завданням, як це вважалося на початку. Битва за Київ була програна в квітні, і міжнародні санкції та підтримка України почали надходити більш систематично після першої зустрічі у форматі Рамштайн під керівництвом США, яка відбулася 26 квітня.

Дедалі частіше російські війська почали віддавати перевагу веденню бойових дій на відстані: артилерійським, ракетним або авіаційним бомбардуванням, навіть якщо державні та прокремлівські ЗМІ вихваляли хоробрість піхоти, яка стикається з небезпекою й переможно просувається. Якби нескінченні щоденні повідомлення російського Міністерства оборони про успіхи Росії та втрати «укро-нацистського» ворога були правдою, російська армія мала б незабаром дістатися західного кордону України з Польщею. Протягом наступних місяців, можливо, щоб компенсувати відсутність реального територіального успіху, «радість від бомбардувань» стала особливою рисою основного напрямку дискусії в російському суспільстві, де заклики до геноциду знищити все українське процвітали в ключових державних ЗМІ вже з весни.

Незважаючи на спроби Росії знищити її, Україна нещодавно відзначила річницю стійкості й солідарності свого суспільства, яке вистояло впродовж всієї зими російського терору.

З патріотичним 1 травня!

Війна вплинула на всі галузі в Росії, незважаючи на спроби підконтрольних державі засобів масової інформації радіти 1 травня та закрити ширмою реальність. Тепер мова йде про «патріотизм», упровадження мілітаризації до публічного простору й поклоніння сильному лідерові. Першотравневі зібрання та громадські заходи по всій Росії супроводжувалися атрибутами не лише з повітряних куль і квітів, але й з великою кількістю транспарантів, пов’язаних із святкуванням Дня перемоги 9 травня: прапорами перемоги Червоної Армії та георгіївськими стрічками у чорно-помаранчеву смужку. Мобілізуйтесь на 1 травня!

Дякуємо. Вітаємо з обстрілом!

Вірні своїй звичці присвячувати бомбардування певним датам, російські війська завдали великого ракетного удару по всій території України 1 травня, а також 27 і 28 квітня, щоб знову посіяти жах і страх. Головним чином об’єктами обстрілу стали райони навколо Миколаєва й міста, як-от Умань, Дніпро та Київ, зокрема, уражень зазнали цивільні об’єкти. Минув певний час з останньої загальнонаціональної атаки 9 березня, яку сприймали як своєрідне вітання з 8 березня, Міжнародним жіночим днем (широко святкується в Україні, а також у Росії). Дивіться також наш нещодавній звіт про наративи щодо ракетних обстрілів.

Також зверніть увагу на маніпулятивну та провокаційну телекарту України, відповідно до якої, нібито, кордони Російської Федерації розширилися уздовж узбережжя Чорного моря та за Дніпро.

Міністерство оборони Росії, як завжди, повідомило, що останні ракетні удари потрапили «точно в ціль». Державні ЗМІ також тріумфально оголосили, що бомбардування «вразили виключно військові цілі». Проте камери мобільних телефонів миттєво передали зображення реальних постраждалих районів. Стає дедалі важче переконувати світову аудиторію в тому, що багатоповерхівки, дитячі майданчики та звичайні будинки, де мешкають пенсіонери, є «важливими військовими цілями». За інформацією місцевої влади Павлоградського району, постраждали 19 житлових багатоповерхівок, 25 житлових будинків й одна промислова будівля. 28 квітня в Умані внаслідок попадання снаряду в багатоповерхівку загинуло 23 мирних жителя. Кількість загиблих внаслідок терактів продовжує зростати.

Лише спотворений розум, який нехтує основними законами та звичаями ведення війни, вважатиме всіх українських цивільних і їхні будинки частиною оборони України та «законними» цілями. Тоді як російські лідери вихваляються «сучасною високоточною зброєю», насправді вся Україна стала тотальною мішенню для Москви.

Обстріли — це популярно?

Жахливий факт полягає в тому, що вибір цивільних цілей є не випадковими, а так задумано. І наразі російські солдати, особи, які ухвалюють рішення, та їхні помічники мають всю потрібну інформацію, щоб уникнути ударів по мирних жителях і цивільній інфраструктурі. Незважаючи на цензуру й обмеження, інформація передається в Telegram, YouTube, RuTube, «ВКонтакте», TikTok тощо. Після понад 14 місяців повномасштабної війни, маючи величезну кількість зображень і звітів, не відсутність інформації спонукає російських воєначальників та окремих солдатів атакувати цивільних осіб.

Згідно із нещодавнім дослідженням, яке провів міжнародний соціологічний центр Gallup, міжнародні рейтинги схвалення Росії істотно погіршилися. Не всі вірять у брехню про «законні військові цілі». Пізніше ми поглиблено розглянемо, як міжнародні кампанії з дезінформації формують сприйняття в інших країнах. Повертаємось до Росії, де мелодія кремлівської сопілки все ще надзвичайно популярна, принаймні згідно з нещодавніми дослідженнями незалежного та авторитетного російського соціологічного «Левада-Центру». За даними центру, більше 70 % респондентів частково або повністю підтримують війну, і ця цифра стабільно не змінюється з лютого 2022 року.

Захід озброює Україну, тому ми повинні принести мир

Це може здатися повторенням, але Кремль продовжує стверджувати, що «Київ розпочав війну, тому Росія має принести мир». Як завжди, вважається, що за діями Києва стоїть Захід і керує свою зловісною рукою. Фотографії з України показують, що мається на увазі під «миром» або «денацифікацією»: повсюдне руйнування та вбивства.

Розігрів до 9 травня: чого чекати

На російських державних телеканалах нарощують гучність кремлівської риторики, як у цьому прикладі: Захід веде війну проти Росії, а Україну використовують лише як молот.

Минулого року ми робили попередній огляд подій 9 травня, і виявилося, що вони збігаються з кремлівським підручником. Цього року будьте готові до токсичного коктейлю зі перекручених, перевернутих історичних фактів від Путіна і словесних нападок на Захід, що супроводжуються майже апокаліптичним брязканням ядерною зброєю.

Навіть при тому, що шість російських регіонів поблизу кордону з Україною скасували паради, ми очікуємо, що на дорогах навколо Красної площі у Москві з’являться великогабаритні транспортні засоби, призначені для транспортування балістичних та інших ракет. Ймовірно, в небі над Москвою з’являться військові літаки. Коментатори, роздуваючись від надмірного пафосу, заявлятимуть про непереможність і безсмертя історичної Росії та проведуть пряму історичну паралель від Сталінграда до Севастополя та сьогоднішніх окопів. ЗМІ можуть порівняти ведення воєнних дій в умовах міст і колосальні руйнування від артилерійських обстрілів у Бахмуті з Берліном під час Другої світової війни. Гігантська літера Z вже вкриває будівлі в Москві.

Міжнародних гостей високого рівня буде мало. Це більше турбує Кремль, ніж вони готові визнати публічно, оскільки ілюструє ступінь ізоляції Росії. Але для публіки меседж може бути сформульований так: «Це наше, російське свято, і кому яка справа до іноземців».

Не всім буде слава. Жорстока війна в Україні не принесла перемоги, а великі втрати є значною проблемою. Єдиний варіант — використовувати старий прийом: «Це для захисту Батьківщини! Екзистенціальна війна за виживання Росії!». Люди, які не зможуть або не захочуть погодитися з цим, будуть викорінені або засуджені на тривалі терміни, як це сталося із Володимиром Кара-Мурзою. Нещодавно він отримав 25 років ув’язнення саме за критику війни, що перевищує терміни ув’язнення за радянських часів за аналогічні звинувачення.

Цього тижня радар EUvsDisinfo також засік

• США фальсифікували ймовірні плани Кремля по впливу на країни Балтії, щоб приховати власні проблеми. Це класичний кремлівський прийом,який застосовують, щоб спробувати перекласти провину на інших. У випадку цієї історії незалежні журналісти-розслідувачі з багатьох авторитетних ЗМІ викопують і викривають нові прийоми із набору російського гібридного інструментарію. Оскільки кілька країн ЄС послабили російські шпигунські мережі, виславши агентів-дипломатів, Москва спробувала знайти альтернативні способи впливу.
• Die Welt запропонувала вбити Путіна. Цей приклад дезінформації й маніпуляцій є показовим із кількох причин. По-перше, він транслювався на провідному російському державному телеканалі «Росія 1», тож відображає «голос господаря». По-друге, він грубо спотворив зміст авторитетного ЗМІ, у цьому випадку німецької газети Die Welt, тож має на меті дискредитувати незалежні ЗМІ, саму основу вільного обміну інформацією та думками в наших демократичних країнах. У статті в Die Welt ніде не згадується про вбивство Путіна. По-третє, він намагається змістити фокус дискусії, приписуючи опонентові зловісні мотиви. По-четверте, це відображає існуюче в Росії табу: обговорювати долю великого вождя — страшний гріх. Він уособлює сучасну Росію, як колись сказав В’ячеслав Володін, нині спікер Думи (парламенту): «Немає Росії сьогодні, якщо немає Путіна».
• Неонацистському режиму в Києві потрібно покласти край. Чули це раніше? Так, приблизно мільйон разів. Але важливим аспектом тут є те, що це твердження відображає поточне мислення прокремлівської екосистеми дезінформації, а отже, і Москви. Станом не рік тому, а саме на сьогодні, коли ви читаєте цю статтю. Мислення стійке до понад 14 місяців важкої війни, понад 100 000 смертей і додаткових втрат Росії. Воно має імунітет до закликів домовитися з Києвом, порозуміння чи мирної угоди. Маніпулятивне наполягання на тому, що ворог у Києві є просто нацистом, незважаючи на безліч доказів, що розвінчують це (див. понад 1000 випадків у нашій базі даних), вказує, що шляху назад немає.