Урок із російського підручника з інформаційних маніпуляцій: створення підґрунтя для масованого ракетного удару

03 Травня, 2023

Інформаційні маніпуляції є невід’ємною частиною російської військової машини. Атака Росії на Брянську область у березні 2023 року є чудовим прикладом для викриття того, як саме Кремль поєднує інформаційні маніпуляції з динамічною тактикою для досягнення максимального ефекту.

Неспровокована війна Росії проти України яскраво підкреслила той факт, що Росія зробила інформаційні маніпуляції невід’ємною частиною своєї військової машини. Такі маніпуляції використали як привід для повномасштабного вторгнення Росії, а згодом — для створення суспільної підтримки військових маневрів на землі. Атака Росії на Брянську область у березні 2023 року є чудовим прикладом для викриття того, як саме Кремль поєднує інформаційні маніпуляції з динамічною тактикою для досягнення максимального ефекту.

Контекст

9 березня Росія завдала масованого ракетного удару по 10 областях України, в результаті чого загинули щонайменше дев’ятеро мирних жителів та виникли перебої з електропостачанням. Це була найбільша ракетна атака із середини лютого. Росія представила цю операцію як відповідь на те, що вона назвала «терористичним» транскордонним нападом українських військ на російські села Любечане та Сушани 2 березня. Україна відкинула ці звинувачення.

Усе, що відбулося після нібито української атаки 2 березня, було спробою прокремлівських рупорів закласти в інформаційному середовищі підґрунтя для власної атаки 9 березня. Спочатку було створено пару протилежних персонажів: маленького героя, якого будуть вітати, і великого лиходія, якого вони зможуть звинувачувати. По-друге, ЗМІ почали активніше поширювати повідомлення про цих двох персонажів, використовуючи скоординовану діяльність у мережі, щоб легітимізувати нову хвилю атак Росії проти України.

Створення протилежних персонажів

По-перше, після повідомлень російських ЗМІ про нібито атаку України 2 березня прокремлівська дезінформаційна екосистема швидко надала маленькому хлопчикові, нібито пораненому під час інциденту, статус героя за те, що він, як стверджувалося, врятував життя двох дівчаток-одноліток. ЗМІ заявляли, що влада має нагородити його медаллю за відвагу, його прославляли в багатьох відео, на стінах з’являлися листівки, що його вшановували, його однокласники надсилали йому повідомлення зі словами підтримки тощо. Прокремлівські ЗМІ повідомляли, що двоє його старших братів зараз воюють в Україні на боці Росії.

По-друге, 3 березня Міністерство закордонних справ Росії заявило, що під час нібито атаки України 2 березня була використана зброя НАТО. Метою цього наративу було представити союзників по НАТО як «спільників і спонсорів тероризму». Крім того, прокремлівський Telegram-канал стверджував, що на «натівських» мінах, встановлених на дорогах, підірвалася машина Нацгвардії. Повідомлялося, що четверо російських військових отримали поранення.

Хронологія формування двох взаємодоповнюючих наративів

2 березня

9:29: у Telegram опубліковано повідомлення губернатора Брянської області. У ньому йшлося про наступне: «Сьогодні на територію Климівського району в село Любечане зайшла ДРГ [диверсійно-розвідувальна група] з України. Диверсанти обстріляли автомобіль, що рухався по дорозі. Внаслідок обстрілу один житель загинув, десятирічна дитина отримала поранення. Наразі дитину доставили в лікарню, їй надають всю потрібну допомогу».
11:30: відповідальність за напад нібито взяв на себе Російський добровольчий корпус.
13:00: Путін назвав цей напад терористичним актом.
13:30: постраждалого хлопчика називають героєм.
17:00: губернатор відвідує пораненого хлопчика в лікарні та стверджує, що зброя, з якої було вчинено напад, була натівського виробництва, а куля — американського.

3 березня

9:30: згідно з дописом у Telegram, проводиться розмінування через те, що диверсанти нібито заклали вибухівку натівського типу.
14:00: перший випадок вшанування пораненого хлопчика із вручанням йому апельсинів, який поширюється в Інтернеті.

7 березня

Губернатор Брянської області вручає постраждалому хлопчику медаль за мужність.

9 березня

У Міноборони Росії заявляють, що ракетна атака стала відповіддю на обстріл Брянської області бойовиками 2 березня.

Посилення дезінформаційного наративу

Стратегія посилення наративу поєднувала офіційні промови, повідомлення місцевих ЗМІ та дописи проксі-акаунтів в соціальних мережах. Спочатку заяви Путіна, Міністерства оборони й губернатора Брянської області значно підсвітили цю тему та послужили підґрунтям для решти наративів прокремлівської дезінформаційної екосистеми. Низка акаунтів на кількох основних платформах (наприклад Twitter, Facebook, «ВКонтакте») почали поширювати обидва наративи: як про героя-хлопчика, так і про лиходія-НАТО.

Майже відразу після цих публічних заяв багато відомих людей у своїх акаунтах поділилися дописами з цими наративами в проросійських Telegram-каналах. Їхньою метою було заполонити інформаційне середовище. Ця тактика часто використовується прокремлівськими рупорами. І навпаки, більшість нейтральних, незалежних чи антикремлівських медіа, які помічали непослідовність і пропагандистський тон історії, швидко замовкли.

Протягом кількох днів після інциденту прокремлівські рупори все ще намагалися підтримувати цю тему у «Вконтакте». Вони навіть поширювали скріншоти твітів, які ставили під сумнів історію з неправдивими звинуваченнями: «Цей твіт було видалено». Цим вони намагалися дискредитувати суперечливі висловлювання.

Скріншот публікації користувача Telegram під псевдонімом IntelSlava від 2 березня

Непослідовність у наративі про героя й лиходія

Перш ніж створити образ героя, прокремлівські фахівці з дезінформації розіграли карту жертви. Згідно з початковими повідомленнями, в результаті нападу дівчинка була госпіталізована в лікарню і згодом померла. Лише пізніше запустили наратив про нібито героя. За їхньою версією, 10-річний хлопчик, отримавши вогнепальне поранення, врятував двох дівчат-одноліток. Хлопчик підозріло швидко видужав. Напад, під час якого він нібито отримав поранення, стався 2 березня, а 7 березня він уже був достатньо здоровим, щоб отримати медаль. Дівчинка, яку спочатку оголосили мертвою, дивовижним чином воскресла, хоча незабаром знову зникла з публічних повідомлень.

Історія про лиходія також була явно непослідовною. По-перше, після ймовірного вбивства кількох дітей, захоплення заручників (це звинувачення прокремлівські проксі пізніше зняли) та знищення майна українці нібито поспішно залишили місце події, не зробивши жодного пострілу. По-друге, кількість учасників нападу коливалася в різних дописах від 15 до 70 осіб. Кількість заручників коливалася ще більше: від 6 до 100 осіб. Важливо зазначити, що в селі, де відбувся інцидент, проживає не більше 180 людей. Фото чи відео нападників опубліковано не було. Власне, єдиним доказом того, що українці нібито перебували на місці теракту, є одне відео, на якому двоє людей у військовій формі тримають прапор Російського добровольчого корпусу.

Наведений вище випадок аж ніяк не є винятком. Протягом багатьох років EUvsDisinfo й інші експерти в цій галузі доводили, що Кремль використовує інформацію як інструмент і зброю. Оскільки міжнародне співтовариство все частіше викриває спроби Росії маніпулювати інформацією, Кремль був змушений вводити інновації. Поведінковий підхід до розуміння, моніторингу й викриття маніпуляцій інформацією допомагає виявляти всі види маніпулятивної поведінки, а не лише дезінформацію у вузькому сенсі цього слова.