У БІЛОРУСІ ЛАУРЕАТА НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ ТА ЛІДЕРІВ ОПОЗИЦІЇ ПРИТЯГНУТО ДО СУДУ У ЗВ’ЯЗКУ З ПОСИЛЕННЯМ РЕПРЕСІЙ
У Білорусі широко поширені жорстокість поліції, зловживання судовою системою, маніпуляції та репресії в публічному просторі, що змушує деяких людей замовчувати свою соціальну позицію. Білоруський режим використовує нові «законні» інструменти примусу, щоб зробити похмуру реальність ще похмурішою.
Нобелівського лауреата Алеся Біляцького знову притягнули до суду
5 січня 2023 року розпочався суд за політично мотивованою справою над правозахисною організацією «Вясна». На лаві підсудних перебувають троє правозахисників, кожному загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі: голова організації «Вясна» й лауреат Нобелівської премії миру Алесь Біляцький, його заступник Валентин Стефанович і координатор кампанії «Правозахисники за вільні вибори» Володимир Лабкович. Алесь Біляцький перебував у в’язниці з 2011 по 2014 рік за сумнівними звинуваченнями й знову був ув’язнений у липні 2021 року.
З усіма обвинуваченими поводяться як із небезпечними злочинцями, намагаючись максимально залякати. Їх тримають у клітці й в наручниках, а два підрозділи поліції перевіряють кожного, хто входить до суду. Суддя відхилив клопотання підсудних про розгляд справи їхньою рідною білоруською мовою.
Зайве говорити, що Біляцькому не дали можливості взяти участь у церемонії вручення Нобелівської премії миру, що пройшла 10 грудня 2022 року в Осло.
У пропагандистському репортажі, випущеному на білоруському державному телеканалі «Білорусь 1», жодного слова не було сказано про міжнародне визнання, яке отримали Біляцький і його колеги. Натомість у репортажі поставили під сумнів їхній статус правозахисників і представили як «злочинців, яким допомагав ЄС і які контрабандою перевозили гроші для підтримки деструктивної опозиції» в Білорусі. Нове погіршення стану справ в інформаційній сфері Білорусі, яка зазнає жорстких маніпуляцій.
Більше політв’язнів, «екстремістів» і «терористів»
Кількість політичних в’язнів у Білорусі станом на 31 січня 2023 року становить щонайменше 1441 особу. Ми висвітлювали цю тенденцію тут, на EUvsDisinfo. Фактична кількість політичних в’язнів може бути набагато вищою, оскільки стає важче відслідковувати випадки політично вмотивованих переслідувань через підвищену таємність під час судових процесів. До того ж репресії не припиняються після того, як люди виходять на волю. Вийшовши із в’язниці чи з-під варти, вони залишаються в полі зору білоруської держави.
Машина репресій працює, і щотижня до реєстру потрапляють нові особи. Відколи президентська виборча кампанія 2020 року в Білорусі завершилася оголошенням державою фальсифікованих результатів, правозахисники задокументували понад 2500 вироків і кримінальних переслідувань, які тривають, щонайменше ще в 3500 осіб за політично вмотивованими кримінальними справами.
У доповіді з прав людини організації «Вясна» за грудень 2022 року вказано, що «широкомасштабне й систематичне переслідування дисидентів» триває. Задокументовано продовження застосування тортур та інших видів забороненого поводження під час політично мотивованих кримінальних розслідувань. Доповідь також містить докази усталеної практики державного переслідування за протести проти фальсифікації виборів режимом у вигляді боротьби з екстремізмом і тероризмом.
Позасудовий «екстремістський» список, який веде Міністерство внутрішніх справ, наразі налічує більше 2300 осіб, серед яких десяток журналістів. Тільки в грудні було додано понад 200 імен. Список «терористів» під наглядом КДБ Білорусі наразі включає близько 250 білорусів, а також кілька білоруських груп і організацій.
Режим застосовує ярлики «екстремістський» і «терористичний» до організацій, засобів масової інформації, книг та інших матеріалів. Нещодавно популярний білоруський рок-гурт Tor Band був визнаний «екстремістським угрупуванням». Музикантів та їх подружжя заарештували в жовтні 2022 року, їм загрожує кримінальна відповідальність за їхні продемократичні пісні.
Продовжилася також практика запису «відеопокаянь / зізнань», на яких затримані зізнаються в діях, які влада вважає правопорушеннями. Відео потім поширюють у мережі або використовують державні телеканали для дискредитації людей і нагнітання страху. Лише в грудні жертвами такої обурливої практики стали щонайменше 52 людини, згідно з правозахисною доповіддю організації «Вясна».
Вдарити по сім’ї — під ударом сім’ї політв’язнів
Останнім часом репресії в Білорусі стали ще страшнішими, про що свідчить трагедія родини Лосік. 19 січня 2023 року Дар’ю Лосік, дружину політв’язня та блогера Ігоря Лосіка, засудили до двох років позбавлення волі за «сприяння екстремізму».
Влада режиму використала це сумнівне звинувачення, щоб охарактеризувати інтерв’ю Дар’ї Лосік польському телеканалу «Белсат» щодо її ув’язненого чоловіка Ігоря Лосіка. Вона «позиціонувала себе як дружину політв’язня, а також дала негативну оцінку державним органам, до компетенції яких входить кримінальне переслідування та правосуддя», йдеться в матеріалах справи.
У той час Лосік оприлюднювала на міжнародному рівні думку щодо звільнення свого чоловіка, який раніше був засуджений до 15 років ув’язнення за політично вмотивованими звинуваченнями. Дивіться подробиці в нашій статті тут. Чотирирічна донька сім’ї Лосік поки що залишилася без батьків.
Цією справою білоруський режим надіслав залякуючий сигнал сім’ям інших політв’язнів, щоб вони не сміли публічно сумніватися в законності їхніх справ чи висловлювати будь-яку критику.
Більше заочних справ
Останнім часом білоруський режим розпочав практику «заочних судів», коли кримінальні справи розглядаються без присутності обвинувачених. Перші заочні вироки були винесені 18 січня п’ятьом особам, звинуваченим в опублікуванні даних про силовиків, причетних до репресій. Кожного з п’ятьох відсутніх обвинувачених засуджено до 12 років позбавлення волі. Ці процеси також ілюструють нову тенденцію: не лише призначення покарання у вигляді позбавлення волі, а ще й конфіскації майна.
Ще один заочний суд розпочався 17 січня. Справа над лідеркою демократичної партії Світланою Ціхановською, опозиційним політиком Павлом Латушка та ще трьома активістами.
Три «креативні» законодавчі нововведення
Позбавити громадянства
Протягом останніх двох місяців білоруський режим застосував інші лихі, але нібито законні методи.
По-перше, режим прийняв поправки до законодавства щодо позбавлення білоруського громадянства «екстремістів». Такі кримінальні звинувачення, як «підготовка до масових заворушень» або «наклеп на президента», можуть служити виправданнями для цієї міри. Таким чином, багатьом опозиційним діячам у вигнанні, зокрема активістам і журналістам, e найближчі місяці загрожує позбавлення білоруського громадянства. Подібні кроки навіюють спогади про те, як СРСР висилав небажаних громадян і позбавляв їх громадянства.
Конфіскувати майно
По-друге, нещодавно прийнятий закон регулює конфіскацію майна «з мотивів суспільної необхідності». У законі свідомо наведено розпливчасте визначення тих, кому загрожує конфіскація майна. Там ідеться лише про «недружні дії» іноземних держав, а сам закон націлений проти осіб, котрі якимось чином причетні до таких дій. На думку експертів у галузі права, практично будь-яка особа чи компанія можуть потрапити під дію цього розпливчасто сформульованого положення.
Розширити застосування смертної кари
По-третє, держава розширила підстави для застосування смертної кари, додавши «державну зраду», якщо її вчинено державним або військовослужбовцем.
Цей крок може бути спробою залякати державний апарат і збройні сили в той час, коли панує невизначеність щодо майбутньої участі підрозділів білоруської армії у війні Росії проти України.
Перегляньте інші наші матеріали про дезінформацію, спрямовану проти демократичної Білорусі тут.
