Час перейти від аналізу до колективної відповіді
Останній звіт ЄСЗС про загрози FIMI показує, як іноземні держави систематично підривають демократію. Це не просто напади на факти, а стратегічний наступ проти наших інститутів і громадської структури, для якого використовується все: від виборів до глобальних криз і впливових постатей.
Європейська служба зовнішніх справ (ЄСЗС) опублікувала свій другий звіт про загрози іноземних маніпуляцій інформацією та втручання (FIMI). Читайте повний текст звіту тут.
Останній звіт містить понад 750 ретельно задокументованих інцидентів FIMI, із яких вимальовується похмура картина масових цілеспрямованих маніпулятивних і дезінформаційних кампаній. У цій другій версії, що концептуально ґрунтується на попередньому звіті, пропонуються конкретні кроки для аналізу й колективної відповіді.
У звіті висвітлюється масштабність цих нападів, які охоплюють 149 організацій, зокрема впливові ЗМІ, і 59 осіб, серед яких такі високопоставлені лідери, як президент України Володимир Зеленський, що свідчить про тривожну ескалацію стратегічних кампаній проти державних діячів і вразливих спільнот.
Росія — очевидний суб’єкт, але існують інші
У звіті наголошується на невтомних, систематичних, стратегічних і ретельно спланованих зусиллях іноземних держав щодо спотворення загальної реальності, навмисного сіяння хаосу та розпалювання соціальних конфліктів. Ці суб’єкти загроз невпинно продовжують свої кампанії впливу й утручань проти наших суспільств та інтересів.
Вони не просто поширюють маніпуляції та дезінформацію, вони ведуть продуману війну проти фактів і правди, прагнучи зруйнувати єдність, посіяти страх і розпалити ненависть, підриваючи основу наших демократичних суспільств та інститутів.
Найбільш очевидним прикладом суб’єктів загроз у цьому просторі є Росія, яка між іншим намагається виправдати свою воєнну агресію проти України. Нам добре відомий цей суб’єкт загроз і його «індустрія брехні», оскільки вже майже дев’ять років ми інформуємо громадськість про прокремлівські маніпуляції.
Однак інші суб’єкти, як-от Китай, про який ми неодноразово згадували на сторінках EUvsDisinfo, також поширюють умисні маніпулювання публічними обговореннями.
Вплив Росії на вибори в Іспанії
Наразі починається підготовка до виборів у Європі, які відбудуться в червні 2024 року. Тож актуальним прикладом російського втручання є втручання прокремлівської екосистеми FIMI у вибори в Іспанії у 2023 році.
У цьому випадку через акаунт російського уряду в Telegram спочатку поширювався список каналів, які надалі використовувалися для дезінформаційної діяльності. Далі проросійська мережа хактивістів опублікувала дані, які, як брехливо стверджувалось, просочилися з іспанських та європейських сайтів, що було тактикою, покликаною підірвати довіру до цих сайтів.
Під час виборів поширювався оманливий контент, зокрема фальшиві бюлетені й неправдива інформація про терористичну атаку, метою якої було посіяти сум’яття. Після виборів на дубльованому іспаномовному YouTube-акаунті інформагентства RT, що перебуває під санкціями, з’явилося відео, у якому стверджувалося, що політичне керівництво Іспанії контролюється зовнішніми силами, як-от ЄС, НАТО та деякі країни. Це був ще один приклад наративу про «втрачений суверенітет», який постійно використовується прокремлівськими маніпуляторами.
Україна — головна мішень, але ніхто не застрахований
Висновки звіту ґрунтуються на аналізі, що охоплює вибірку з понад 750 інцидентів FIMI, які розслідувалися в період від 1 грудня 2022 року до 30 листопада 2023 року. Ці випадки були зібрані ЄСЗС і проаналізовані за методологією, викладеною в першому звіті ЄСЗС про загрози FIMI.
Як і в минулорічному звіті, із урахуванням 160 задокументованих випадків Україна залишається головною мішенню операцій FIMI, які підривають стабільність і безпеку цієї країни. Цей висновок підтверджується базою даних дезінформації EUvsDisinfo, яка наразі містить понад 7000 випадків дезінформації, пов’язаних із Україною.
Однак ніхто не застрахований, і суб’єкти загроз атакували мішені по всьому світу. Загалом було зроблено понад 300 нападів на 149 різних організацій. Жертвами стали ЄС і його країни-члени, НАТО, відомі інформагентства, наприклад Reuters і The New York Times, суб’єкти громадянського суспільства тощо.
База даних EUvsDisinfo підтверджує ці виявлені головні мішені, оскільки вона налічує 3300 випадків, пов’язаних із НАТО, і понад 3100 випадків, пов’язаних із Європейським Союзом.
Мішень — лідери держав і вразливі спільноти
Також ці напади було спрямовано проти 59 осіб: від лідерів Європейського Союзу та його країн-членів до іноземних лідерів, серед яких президент України Володимир Зеленський. Президент Зеленський також був визначений головною мішенню в статтях EUvsDisinfo, зокрема в цій, і в нашій базі даних міститься понад 300 пов’язаних із ним випадків дезінформації.
Крім цього, минулого року було зафіксовано випадки нападів FIMI за ознакою статі й проти ЛГБТІК+, що демонструє тривожну тенденцію спрямованості ворожих суб’єктів проти вразливих груп і спільнот. Це було задокументовано в останньому звіті ЄСЗС «FIMI, спрямовані на представників ЛГБТІК+: інформований аналіз для захисту прав людини й культурно-особистісної різноманітності», а також у таких статтях EUvsDisinfo, як ця, і в нещодавно опублікованому відео на цю тему.
Паразитування на знаменитостях і глобальних подіях
У нападах FIMI фігурували всесвітньо відомі постаті (зокрема, кіноактриса Марго Роббі), які бачили, як їхні думки, висловлювання та обличчя зловмисно використовувалися в інцидентах FIMI з метою охопити нову та більш широку аудиторію.
Не дивно, що суб’єкти загроз намагаються використати події, що викликають світовий резонанс. У звіті зазначено, що більш ніж в одній п’ятій розслідуваних інцидентів суб’єкти загроз із вигодою використовували надзвичайні ситуації, вибори, саміти та інші гучні події, щоб стратегічно маніпулювати наративами й відволікати увагу.
Виявлення міжплатформної координації
У розслідуваних інцидентах FIMI міжплатформна координація є традиційним способом функціонування суб’єктів загроз.
Ця тактика використовується для більш ефективного поширення інформації та створення хибного враження про широке обговорення чи інтерес. Зазвичай цей процес починається з розміщення контенту на одній платформі та подальшого його поширення, за допомогою координованого обміну й обговорення, на інших різноманітних платформах. Це може допомогти приховати першоджерело інформації та зробити її більш достовірною чи загальновизнаною.
Один із прикладів використання Кремлем міжплатформної координації описано в цьому матеріалі EUvsDisinfo, у якому висвітлювалося розповсюдження прокремлівською екосистемою брехні про українських дітей.
Згідно зі звітом, у 750 розслідуваних інцидентах понад 4000 каналів, пов’язаних із відомими суб’єктами FIMI, були активними 9800 разів. У цьому випадку каналами можуть бути вебсайти або профілі, групи й сторінки в соціальних мережах. Найчастіше використовувалися платформи Telegram та X (раніше Twitter). Проте FIMI спостерігалися практично на всіх інших великих, нових і нішевих платформах.
Спільнота повинна реагувати на FIMI
Кожен із нас — від політиків до технологічних гігантів, неурядових організацій і приватних осіб — відіграє певну роль у захисті цілісності інформації, життєво важливої для відкритих суспільств та їхніх основних функцій, як-от демократичних виборів. Останній звіт ЄСЗС про загрози FIMI допомагає перейти від фрагментованих зусиль до мережевого захисту та спільної відповіді.
Головний заклик звіту для всіх зацікавлених сторін — перейти від загальної інформації до спільної та колективної відповіді. Цьому може сприяти більш ефективний зв’язок аналізу й розуміння ситуації зі своєчасною відповіддю. У звіті також наголошується на важливості співпраці між усіма зацікавленими сторонами, які мають ключові інструменти, для відповіді на навмисне маніпулювання інформаційним середовищем.
EUvsDisinfo й наші колеги в ЄСЗС та інших інститутах ЄС є частиною цього суспільного реагування та продовжують у різні способи захищати цілісність інформації. Серед цих способів: підвищення поінформованості про FIMI та дезінформацію, викриття суб’єктів загроз та їхніх методів, допомога партнерам у розвитку їхнього потенціалу, обмін інформацією, інструментами й передовим досвідом, а також захист завдяки мережевій взаємодії з реагуванням спільноти як єдиного цілого.
Повну версію другого звіту ЄСЗС про іноземні маніпуляції інформацією та втручання можна прочитати й завантажити тут.