Read this article in English Русский

Інформаційні операції Комуністичної партії Китаю з метою формування міжнародного сприйняття її режиму в Сіньцзяні

02 Вересня, 2022
автор Доктор Джейк Уолліс, Альберт Чжан
Цей матеріал не являє собою офіційну позицію ЄСЗС. ЄСЗС не несе відповідальності за будь-яке можливе використання інформації, що міститься в цій публікації.

Цей матеріал не висловлює офіційну позицію ЄСЗС. ЄСЗС не несе відповідальності за будь-яке використання інформації, що міститься у цій публікації.

Комуністична партія Китаю (КПК)[1] розглядає інформаційне середовище як механізм трансформації геополітичного ландшафту задля сприяння проекції політичного курсу партії влади. Голова КНР Сі надав партії мандат залучити для цього всі активи держави, що включає цифрові транснаціональні репресії та покладання витрат на тих, хто насмілиться критикувати партію, особливо на таку чутливу тему, як порушення прав людини в Сіньцзяні. У статті ми розглядаємо траєкторію цих зусиль із формування міжнародного політичного дискурсу (особливо навколо політики партії у Сіньцзяні), вивчаємо задіяні активи та пропонуємо методологічний підхід для оцінки їхнього впливу.

Інформаційні операції Китаю

Платформи соціальних мереж Кремнієвої долини вперше приписали китайській державі проведення таємних інформаційних операцій у серпні 2019 року. В Австралійському інституті стратегічної політики (ASPI) ми уважно відстежували траєкторію відкритих та прихованих пропагандистських кампаній Китаю в мережі Інтернет.

Дослідження даних показало, що ці кампанії проводились у Twitter з 2018 року, намагаючись сформувати сприйняття китайської діаспори. На той час, коли у 2019 році Twitter, Facebook і Google приписали ці дії партійно-державній владі, Китаю у своїх інформаційних операціях намагався дискредитувати дисидентів та протестний рух Гонконгу. Ми застосували лінгвістичний аналіз для визначення цільової аудиторії цих кампаній: етнічні китайці за кордоном. Комуністична партія Китаю розглядає китайську діаспору в якості вектора міжнародного впливу.

Після перших спалахів активності, що прийшлися на 2018 рік, впевненість таємних операторів партії влади зросла. Звідки ми це знаємо? Операції стали більш масштабними та впевненими у плані використання англійської мови. У діяльності спостерігалося чітке впорядкування, що говорить про наявність забезпечених ресурсами та добре організованих операторів. Наприклад, при вивченні моделі розміщення публікацій у масиві даних за 2019 рік було виявлено, що діяльність велася переважно у робочі години за пекінським часом, припиняючись у вихідні та святкові дні. Це не та модель публікацій, яку можна було б очікувати від мережі акаунтів у соціальних мережах із заявленими локаціями, географічно розподіленими по всьому світу.

Питання, на яких спершу зосереджувалася ця активність, стосувалася обширних тем, які становлять інтерес для пропагандистського апарату партії влади: протести в Гонконзі; дисиденти (такі як Гуй Міньхай, Юй Веньшень, Го Веньгуй), внутрішні протести ветеранів Народно-визвольної армії Китаю (НВАК).

На початок 2020 року цей набір активів поповнився, і фокус було змінено (див. схему 1) на президентські вибори в Тайвані. Коли з Уханя через міжнародні кордони почалося поширення Covid-19, керівна партія мобілізувалася для формування «правильного» міжнародного сприйняття. Китайські таємні інформаційні операції зосередилися на Covid-19, узгоджуючи свої наративи з відкритою пропагандою дипломатів та державних ЗМІ.

Схема 1: Нормалізований розподіл тем із січня 2018 року по квітень 2020 року в масиві даних прихованих китайських провладних мереж

Оскільки міжнародне співтовариство дедалі більше уваги приділяло порушенню прав людини у Сіньцзяні з боку КПК, партія знову мобілізувала свої ресурси для боротьби з інформаційним середовищем (див. схему 2). Партія збільшувала свої активи в інформаційній сфері, розширюючи державні ЗМІ, підтримуючи дипломатів та таємні інформаційні операції з впливовими особами, залучаючи агентства зі зв’язків із громадськістю. Операції проводилися на різних рівнях КПК: як на рівні регіональних урядів, так і національному рівні. У сукупності ці активи працювали над тим, щоб змінити формулювання основних концепцій, таких як права людини, економічний розвиток та боротьба з тероризмом, і використовувати вразливі місця, такі як колоніальна спадщина Заходу.

Схема 2: Тематичне резюме тексту твітів за період із грудня 2019 року по травень 2021 року, розміщених у двох китайських мережах, які пов’язані з державою

Оцінка впливу

У нашому останньому звіті «Оцінка впливу інформаційних операцій КПК, пов’язаних із Сіньцзяном» ми виявили, що інформаційні операції КПК успішно змушують замовкнути держави, бізнес та організації громадянського суспільства по всьому світові й утримують їх від критики «здобутків» та поточних дій КПК у сфері прав людини. Нами було зібрано та проаналізовано 6 780 809 твітів, 613 301 повідомлення у Facebook, 494 710 статей у ЗМІ (65 мовами), документи та виступи китайського членів уряду, заяви в Раді ООН з прав людини та реакцію корпорацій на дії китайських державних структур із захисту прав споживачів.

У ході нашого дослідження було проаналізовано, як китайський уряд маніпулює соціальними медіа в США, щоб заперечувати, відволікати та стримувати викриття порушень прав людини в Сіньцзяні, застосовуючи інструменти та методи пропаганди й управління інформацією, аналогічні тим, які задіяні в материковому Китаї, де внутрішній інформаційний простір є повністю контрольованим. Ця діяльність координується з іншими примусовими тактиками, такими як державні кампанії тролінгу, операції з кіберспостереження та переслідування в реальному житті.

Пропагандистські та інформаційні операції КПК, орієнтовані на Сіньцзян, були більш ефективними на Facebook, ніж на інших платформах, зокрема, у Twitter. Наприклад, із 400 найпопулярніших постів у Facebook з найбільшою кількістю взаємодій (включаючи реакції та репости) 60,3% були розміщені китайськими державними ЗМІ та дипломатами. Із 1000 найпопулярніших твітів з найбільшою кількістю взаємодій (включаючи лайки та ретвіти) лише 5,5% були опубліковані китайськими державними ЗМІ та дипломатами, а 4% — з акаунтів, які Twitter заблокував за маніпуляції з платформою.

Дані соціальних мереж, зібрані в цьому звіті, також підтвердили, що КПК та пов’язані з державою організації, ймовірно, використовують скоординовані неавтентичні акаунти для посилення своєї публічної дипломатії в Інтернеті та поширення дезінформації. У 400 найпопулярніших постах у Facebook, де згадується Сіньцзян (див. Схему 3), спостерігалася статистично значуща різниця у кількості коментарів, розміщених не пов’язаними з КПК акаунтами, та постами пов’язаних з КПК акаунтів з аналогічною загальною кількістю взаємодій. Пости у Facebook, розміщені пов’язаними з КПК акаунтами, зазвичай містили менше коментарів, ніж пости інших акаунтів з аналогічною кількістю взаємодій. Одним із пояснень цього може бути те, що пов’язані з КПК акаунти (наприклад, акаунти китайських дипломатів та державних ЗМІ), є неавтентичними.

Схема 3: Загальна кількість коментарів та взаємодій під постами у Facebook зі згадкою Сіньцзяна, опублікованими у період з 1 січня 2020 року по 1 січня 2022 року, з розбивкою за приналежністю до КПК

Сила дискурсу

Ці кампанії впливу на суспільне сприйняття в соціальних мережах є одним із напрямків масштабних зусиль Китаю із застосування сили дискурсу — здатності встановлювати та формувати міжнародні норми поведінки. Кентон Тібо визначає значення сили дискурсу для владної партії: «Для КПК здобуття дискурсивної влади означає можливість збільшити геополітичну міць Китаю шляхом створення консенсусу навколо альтернативного міжнародного порядку, який очолює Китай — такого, що ставить державний суверенітет вище громадянських свобод і підпорядковує права людини державній безпеці». Наш аналіз (див. Схему 4) заяв урядів на сесіях Ради з прав людини ООН (UNHRC) показав, що більшість країн, які підтримали політику КПК, знаходяться в Африці або на Близькому Сході та є новими ринками для американських компаній соціальних мереж, тоді як країни, що засудили політику КПК, переважно є демократичними державами Європи та інших регіонів. Найбільш примітним є мовчання урядів країн із переважно мусульманським населенням та країн не з Заходу. Із 57 країн-членів Організації ісламського співробітництва лише Албанія і, зовсім недавно, Туреччина засудили політику КПК у Сіньцзяні.

Схема 4: Країни, що підтримали або засудили порушення прав людини з боку КПК у Сіньцзяні на сесіях UNHRC, 2019-2021 рр

Публікації новин різними мовами значно відрізнялися за тоном висвітлення подій у Сіньцзяні та відображали відмінності у світовій громадській думці стосовно політики КПК у регіоні. Із 494 710 проаналізованих статей (див. Схему 5) більш ніж 65 мовами, статті китайською мовою частіше давали позитивну оцінку політиці та діям китайського уряду в Сіньцзяні. Статистично схожі результати були отримані під час аналізу статей, опублікованих урду, японською, тайською та турецькою мовами.

Схема 5: Розподіл середнього тону статей на день за 20 найпопулярнішими мовними джерелами, упорядкований від найбільш позитивного середнього тону до найменш позитивного середнього тону; позитивні/негативні числа становлять позитивні/негативні настрої, тоді як нульовий бал тону означає нейтральне висвітлення подій.

Вплив цих операцій ще не повністю вивчено. Раніше ми припустили, що показники ефективності цих операцій є внутрішніми для партії і що загальна стратегія полягає у мобілізації численних верств партії для заповнення інформаційного онлайн-середовища пропагандою КПК і, таким чином, його адаптації під свої потреби. Міжнародна спільнота — включаючи уряди та платформи соціальних мереж — не змогла належним чином відреагувати на глобальні проблеми, пов’язані з пропагандистськими та дезінформаційними операціями КПК, які швидко розвиваються, шляхом нав’язування витрат або встановлення норм поведінки. Публічна дипломатія КПК підкріплюється прихованими та примусовими кампаніями, які накладають витрати та прагнуть обмежити міжнародні організації — держави, корпорації чи окремі особи — від пропонування заснованої на фактах критики діяльності партії влади в сфері прав людини в Сіньцзяні та Гонконзі, а також щодо інших чутливих питань.

Яка кінцева мета?

Партія влади діє дедалі впевненіше у своїй боротьбі за інформаційний простір. КПК об’єднує дезінформацію, пропаганду та таємні інформаційні операції у набір гострих методів державного управління, які вона використовує для проектування екстериторіальної політичної влади. Її кампанії в інформаційній сфері розвиваються за крутою траєкторією. Владна партія здатна мобілізувати всі державні ресурси для боротьби в інформаційному середовищі, доповнюючи засоби національної безпеки та пропаганди засобами приватного сектору. Партія дедалі частіше звертається до приватного сектору для впровадження інновацій у процес формування КПК свого стратегічного середовища.

Стратегія КПК полягає не лише у пропаганді, а й у проектуванні влади через придушення інакодумства та нав’язування витрат. Ці прийоми КПК освоїла у китайському внутрішньому інтернеті, але їй довелося вдатися до експериментів, щоб відтворити їх у західній мережі. Вказівки на те, як КПК продовжуватиме впроваджувати дезінформацію у своїй політичній боротьбі, стають дедалі яснішими. Наприклад, нещодавно мережі, які, за нашими оцінками, пов’язані з китайським державним апаратом, атакували гірничодобувні компанії в Австралії, Канаді та США, які загрожували домінуванню Китаю на ринку постачання рідкісноземельних металів.

Президент Сі постійно наголошує на важливості міжнародної комунікації для партії. Виступаючи на засіданні Політбюро КПК у травні 2022 року, Сі пояснив, що це робиться для того, щоб «направити міжнародне товариство до спільного формування більш справедливого та рівноправного міжнародного порядку й перейти до нового виду міжнародних відносин». КПК абсолютно чітко визначає кінцеву мету. Партія мобілізує численні елементи державної влади для створення орієнтованої на міжнародний ринок пропагандистської системи з метою зміни міжнародного устрою.

[1] У цій статті ми використовуємо поняття «Китай» для позначення Китайської Народної Республіки як діяча на міжнародній арені, «китайський уряд» або «китайська держава» для позначення державного апарату Китайської Народної Республіки, і «китайська комуністична партія» або «партія влади» для позначення режиму, що монополізує державну владу у Китайській Народній Республіці.


Доктор Джейк Уолліс (https://www.aspi.org.au/bio/jacob-wallis) є керівником програми з інформаційних операцій та дезінформації у Міжнародному центрі кіберполітики при ASPI. В ASPI Джейк тісно співпрацює з міжнародними урядовими структурами, громадянським суспільством та основними платформами соціальних мереж з питань протидії дезінформації та зловмисним інформаційним операціям державних і недержавних суб’єктів.

Альберт Чжан (https://www.aspi.org.au/bio/albert-zhang) — аналітик Центру міжнародної кіберполітики при ASPI. До сфери його наукових інтересів входять операції з інформування та впливу, дезінформація, штучний інтелект/машинне навчання та новітні технології.


ASPI — це незалежний, позапартійний аналітичний центр, який надає експертні та своєчасні консультації австралійським і світовим лідерам. ASPI генерує нові ідеї для політиків, дозволяючи їм ухвалювати більш обґрунтовані рішення. ASPI є одним із найбільш авторитетних та широко цитованих учасників публічного обговорення питань стратегічної політики в Індо-Тихоокеанському регіоні, а також визнаним та авторитетним австралійським учасником міжнародних дискусій у сфері стратегії, національної безпеки, кібернетики, технологій та питань іноземного втручання.

Subscribe to the DISINFO REVIEW

Your weekly update on pro-Kremlin disinformation

No, thank you.